тризуб
Торецька міська військова адміністрація
Бахмутського району Донецької області

Відкритий лист Платформи сталого розвитку вугільних міст Донецької області щодо процесу трансформації шахтарських регіонів

Ми, керівники дев’яти вугільних мономіст Донецької області, трьох громадських організацій регіону та Донецька торгово-промислова палата, об’єдналися у Платформу сталого розвитку вугільних міст. Нашими цілями є розвиток регіону, трансформація економіки, залучення інвестицій, створення нових робочих місць, зміцнення партнерства в рамках соціально-економічного розвитку населених пунктів, скорочення викидів парникових газів.

Ми розуміємо загальносвітову тенденцію до декарбонізації, до якої долучена і Україна. Низка дій уряду та міжнародних партнерів України свідчать про неминучу трансформацію енергетичного сектору та поступову відмову від вугілля: ратифікація Паризької угоди у 2016 році, підписання енергетичного партнерства між Україною та Німеччиною у серпні 2020 року та публічні заяви на минулорічному саміті Україна – ЄС щодо приєднання нашої держави до ініціативи Європейського Зеленого Курсу (European Green Deal), створення в 2020 році Платформи трансформації вугільних регіонів для країн Західних Балкан та України.

Саме тому ми вбачаємо основною ціллю нашої Платформи підготовку, розробку та реалізацію спільного стратегічного бачення трансформації нашого шахтарського регіону.

Ми підтримуємо створення Координаційного центру з питань трансформації вугільних регіонів, розроблення Концепції національної програми трансформації вугільних регіонів України до 2030 року, а також рішення уряду щодо розроблення Концепції реформування вугільної галузі. Дані кроки підтверджують системний підхід та стратегічний характер дій української влади в питаннях соціально-економічного розвитку шахтарських громад та завчасного переходу до використання відновлювальних джерел енергії.

Ці дії важливі та актуальні, і вони добре корелюються з пріоритетами та діями, визначеними Платформою. Нашими першими кроками стало визначення напрямів розвитку та розробка спільних проєктних концепцій з реформування освітніх програм для місцевих закладів освіти, встановлення та використання об’єктів відновлюваних джерел енергії на муніципальних будівлях, повторного використання шахтної води.

На даному етапі ми, за підтримки міжнародних партнерів, завершуємо роботу над Стратегією трансформації вугільних громад Донеччини, які входять до складу Платформи. Нами визначено бачення і стратегічні напрямки, розроблено дерево цілей та проводиться активна робота щодо розробки плану заходів для забезпечення справедливої трансформації громад Платформи.

Водночас, ми зі свого боку останні роки активно вивчаємо світові тенденції трансформації вугільних регіонів, зокрема, в рамках обміну з німецькими та польськими вугільними громадами та на зустрічах з Платформою вугільних регіонів Європи (Брюссель), в якій брали участь понад 350 представників зі всієї Європи та Ініціативи з питань трансформації вугільних регіонів Західних Балкан та України.

Міжнародний досвід справедливої трансформації вугільних регіонів говорить про те, що успіх на цьому шляху можливий лише за умови співпраці між державними та місцевими органами влади, громадськими об’єднаннями та бізнесом.

При цьому слід підкреслити провідну роль держави у цих процесах, яка полягає у створенні відповідних базових умов, що роблять можливим процес справедливої трансформації як такий. Насамперед, це стосується створення належних умов для безпеки капіталу, привабливого інвестиційного клімату, сприятливих умов для ведення зовнішньоекономічної діяльності, а також для енергетичного переходу, екологічної безпеки, соціальної стабільності, забезпечення наявності всіх видів ресурсів, зокрема створення фонду фінансування проєктних заходів у громадах.

Також слід зазначити, що нинішня соціально-економічна ситуація у вугільних громадах Донецької області характеризується низкою викликів, які потребують особливого підходу з боку держави під час трансформації економіки:

1. Низька інвестиційна привабливість, у тому числі через великі фінансові ризики внаслідок територіальної близькості до лінії зіткнення.

Досвід Грузії, Молдови, Ізраїлю та інших держав щодо залучення інвестицій до граничних зі збройним конфліктом або окупованими територіями свідчить про необхідність запровадження на цих територіях широкого кола стимулюючих заходів, а також механізмів гарантування повернення інвестицій. 

2. Негативний імідж регіону, що перебуває у стані бойових дій.

Цей виклик пов’язаний з тим, що потенційні національні та іноземні інвестори поки що не бачать зацікавленості держави у розбудові економіки та інфраструктури нашого регіону. На даний час держава тільки формує стратегічне бачення та розробляє державну політику щодо сталого розвитку підконтрольної уряду України частини Донецької та Луганської областей.

3. Монопрофільність економіки.

Історично склалося так, що громади Платформи були засновані як шахтарські селища  для новостворених вугільних підприємств. Лише завдяки державній підтримці вугільних підприємств вдавалося зберегти виробництво дотепер. Левову частку підприємств інших галузей промисловості було ліквідовано під час реформ перехідного періоду. Отже, структура економіки громад Платформи в переважній більшості складається з вугільних підприємств та підприємств, які їх обслуговують. Малий та середній бізнес належить до сфери торгівлі та надання побутових послуг населенню і цілковито залежить від рівня заробітної плати шахтарів та своєчасності її виплати.

4. Погіршення демографічної ситуації, високий рівень трудової міграції найбільш активної частини населення.

Через відсутність робочих місць, гідної та своєчасної оплати праці люди змушені виїжджати до інших міст України, за кордон в пошуках нової роботи. Незадовільний рівень життя та низька якість медичних послуг призводить до природного скорочення населення.

5. Екологічні наслідки вугледобувної галузі.

У результаті трансформації вугільних регіонів виникає значна кількість екологічних проблем, які з часом все більше посилюються.

На даний момент відсутні чіткі механізми закриття шахт, які б враховували усі екологічні та техногенні наслідки від моменту припинення роботи обладнання до розробки стратегії сталого функціонування вугледобувних регіонів. У більшості випадків екологічні проблеми, які виникають на різних етапах ліквідації шахт, значно впливають на подальший розвиток і напрями використання прилеглих територій.

Припинення господарської діяльності шахт не гарантує поліпшення екологічного та соціально-економічного стану цих територій. Екологічний стан територій вугледобувних регіонів вимагає термінового впровадження комплексу природоохоронних заходів, які забезпечать еколого-збалансоване функціонування цих територій та дозволить громадянам ефективно реалізовувати свої права на екологічну безпеку. При закритті шахт необхідно передбачати фінансування заходів, спрямованих на попередження екологічних порушень, що дозволить поліпшити умови проживання населення на цих територіях. Вирішення екологічних та соціально-економічних проблем територій, де відбувається масова ліквідація шахт, має стати основною складовою сталого розвитку  цих регіонів України.

6. Недостатній рівень поінформованості населення про соціально-економічні ризики для вугільних громад, пов’язані з глобальним низьковуглецевим вектором розвитку економіки та трансформацією вугільних регіонів.

Декарбонізація та трансформація вугільних регіонів  – це світові тренди, частиною якого є і Україна. Наша держава цього року вперше задекларувала ціль стати кліматично нейтральною до 2060 року.

Важливою складовою даного процесу є саме локальний рівень, кліматичні амбіції та трансформація окремих міст. Ми вважаємо, що наразі існує певна нестача інформації щодо усіх процесів, що проходять на національному рівні.

Ми маємо переконання, що збільшення кількості консультацій з громадськістю, налагодження національного діалогу щодо переходу до низьковуглецевої економіки є основою для успішних реформ. Ми, зі свого боку, готові доєднуватися та допомагати супроводжувати ці процеси на місцях.

7. Загроза зростання рівня безробіття через технологічні та структурні зміни в галузі вугільної промисловості.

Варто зазначити, що населення громад Платформи дуже залежне від вугільної промисловості.  Більша частина мешканців працевлаштована на вугледобувних підприємствах, або на підприємствах, які залежні від їх функціонування. Можливості працевлаштування поза межами вугільних підприємств в регіоні дуже обмежені.

Процес трансформації вугільних регіонів неминуче призведе до різкого зростання рівня безробіття, вивільнення шахтарів, міграції населення, занепаду інфраструктури, що може створити велике загострення соціального та економічного напруження.

Станом на сьогодні, відсутні програми перепрофілювання місцевих навчальних закладів, бракує можливостей для розвитку дуальної та неформальної освіти, що може призвести до ще більшого погіршення ситуації із працевлаштуванням.

На підставі вищевикладеного пропонуємо:

1. Кабінету Міністрів України виступити із законодавчою ініціативою щодо визнання громад Платформи територіями пріоритетного розвитку та запровадження на них спеціального режиму інвестиційної діяльності, приділяючи при цьому особливу увагу визначенню конкретної мети щодо розвитку малого та середнього бізнесу як основи для сталого місцевого розвитку.

2. Кабінету Міністрів України ініціювати національний діалог щодо декарбонізації та трансформації вугільних регіонів України, включаючи створення відкритих майданчиків обговорення із зацікавленими сторонами, населенням та ЗМІ соціальних, економічних та екологічних питань трансформації, дорожньої карти щодо декарбонізації.

3. Міністерству розвитку громад та територій України спільно з Міністерством економіки, а також Міністерству закордонних справ створити майданчик для пошуку національних і міжнародних інвесторів з метою створення нових виробництв на території громад Платформи.

4. Міністерству розвитку громад та територій України внести зміни у стратегічні документи з розвитку Донецької та Луганської областей, визначити одним із пріоритетних напрямів активну промоцію цих регіонів на національному та міжнародному рівні.

5. Міністерству освіти і науки України створити сприятливі умови для запровадження дуальної освіти, ефективної системи підготовки кваліфікованих кадрів, орієнтованої на забезпечення нових видів економічної діяльності.

6. Фонду державного майна України спільно з Міністерством розвитку громад та територій України розробити нормативно-правову базу, яка сприятиме використанню органами місцевого самоврядування об’єктів та територій шахт, що перебувають у державній власності, відходів промислового виробництва для реалізації проєктів, спрямованих на розвиток відповідних територіальних громад.

7. Створити Фонд справедливої трансформації для спільного, ефективного та прозорого використання державних та міжнародних коштів щодо соціально-економічного розвитку нашого регіону. 

8. Міністерству фінансів спільно з Національним банком України і Міністерством закордонних справ розробити механізми гарантування повернення іноземних інвестицій шляхом:

– укладення з державами-експортерами капіталу двосторонніх угод про гарантії інвестицій;

– залучення провідних міжнародних страхових організацій на умовах державно-приватного партнерства;

– активної співпраці з міжнародними фінансовими інституціями щодо кредитування та гарантування повернення інвестицій.

Ми усвідомлюємо, що успіх цих заходів держави також залежатиме від активної позиції та підтримки органів місцевого самоврядування.

Нашу роль та можливості, в першу чергу, ми бачимо в наступному:

  • Створення сприятливого для бізнесу економічного середовища (через місцеві нормативні акти тощо), популяризація регіону як місця, привабливого для здійснення підприємницької діяльності;
  • Розроблення унікальної рекламної кампанії для регіону з акцентом уваги на потенціалі для інновацій, економічного розвитку та культурної спадщини/туризму;
  • Створення місцевих та регіональних програм економічного та соціального розвитку;
  • Організація регіональних заходів (майстер-класи, конференції) для муніципальних суб’єктів, сесій стратегічного планування із залученням всіх зацікавлених сторін (органи місцевої влади, громадськість, профспілки, підприємства, НУО, наукова спільнота тощо)
  • Залучення та консультування з місцевим населенням, представниками громадянського суспільства по всіх процесах справедливої трансформації.

Закликаємо об’єднатися навколо вирішення питань справедливої трансформації вугільних регіонів, адже цей процес охоплюватиме багато аспектів – від енергетичного переходу та економічної диверсифікації до перепрофілювання закладів освіти та забезпечення соціальної та екологічної безпеки.

Білозерський міський голова – Сергій Макєєв 

Голова Вугледарської міської ради – Андрій Сілич

Т.в.о. Добропільського міського голови – Віталій Шевченко

Мирноградський міський голова – Олександр Брикалов

Новогродівський міський голова – Олександр Шевченко

Новодонецький селищний голова – Дмитро Бражніков

Покровський міський голова – Руслан Требушкін

Т.в.о. Селидівського міського  голови – Руслан Суков

Керівник військово-цивільної адміністрації Торецької ТГ – Василь Чинчик

Президент Донецької торгово-промислової палати – Максим Ануфрієв

ГО “Агенція Розвитку Вугледара” – Федір Сорокін

ГО “Добропільський центр молоді “ДОБРО” – Володимир Орос

ГО “Платформа ініціатив “Move” – Денис Шиленко