https://www.traditionrolex.com/14
тризуб
Торецька міська військова адміністрація
Бахмутського району Донецької області

Інформація до Всеукраїнського тижня права

Що нам відомо про Конвенцію про захист прав людини?

✔ Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод – найстаріший міжнародний документ, призначення якого полягає в тому, щоб гарантувати дотримання прав людини. Вона підписана урядом європейських держав, що є членами Ради Європи, в Римі 4 листопада 1950 року і набула чинності 3 вересня 1953 року.
✔ Після набрання чинності Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) було створено два незалежних органи: Європейська комісія з прав людини (1954 р.) та Європейський суд з прав людини (1959р.). Їх метою було забезпечення дотримання прав людини, гарантованих Конвенцією. Під час Віденського саміту в 1993 році було винесено рішення про створення нового Європейського суду з прав людини, який замінив колишню двоступеневу систему. Новий суд, створений в Страсбурзі як орган Ради Європи, почав свою роботу 1 листопада 1998 року.
✔ Актом міжнародного визнання України, як демократичної правової держави, став вступ 9 листопада 1995 року до Ради Європи та ратифікація Верховною Радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколів до неї Законом України від 17.07.1997р. «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції». Дата набрання чинності для України – 11 вересня 1997 року.
✔ Конвенція складається з 3 розділів та 59 статей: Права і свободи (ст. 2-18), Європейський суд з прав людини (ст. 19-51), Інші положення (ст. 52-59). Головні з них: право на життя; заборона катування; заборона рабства і примусової праці; право на свободу та особисту недоторканність; право на справедливий суд; ніякого покарання без закону; право на повагу до приватного і сімейного життя; свобода думки, совісті і релігії; свобода вираження поглядів; свобода зібрань та об’єднань; право на шлюб; право на ефективний засіб юридичного захисту; заборона дискримінації; заборона зловживання правами.
Ключова роль у забезпеченні контролю за реалізацією Конвенції взятих на себе зобов’язань щодо забезпечення прав людини і основоположних свобод державами – членами Ради Європи, належить Європейському суду з прав людини (далі – Європейський суд). Саме цей суд забезпечує гарантії прав людини і є контролюючим органом щодо дотримання країнами-учасницями положень Конвенції.
✔ Європейський суд функціонує на постійній основі. Його юрисдикція визнана обов’язковою для всіх країн-учасниць і поширена на всі суперечки, пов’язані із застосуванням і тлумаченням норм Конвенції та протоколів до неї. Судді Європейського суду обираються строком на дев’ять років та не можуть бути переобрані.
✔ Місцезнаходженням Європейського суду є місто Страсбург (Франція). Засідання Європейського суду проводяться в Палаці Прав Людини. Організація його діяльності, Правила процедури, порядок здійснення реєстрації заяв, їх розгляд, винесення рішень встановлені Конвенцією та Регламентом Європейського суду.
Європейський суд виносить свої рішення, керуючись нормами Конвенції і практикою застосування своїх попередніх рішень, які є обов’язковими для держав – учасниць Конвенції. Контроль за виконанням рішень паралельно з Європейським судом здійснює Комітет Міністрів Ради Європи. Крім того, за запитами даного Комітету суд надає консультативні висновки з питань тлумачення і застосування норм Конвенції.
✔ З набранням Конвенцією чинності, після її ратифікації Верховною Радою України 17 липня 1997 року, наша держава визнала для себе обов’язковою юрисдикцію Європейського суду.
✔ Згідно статей 34, 35 Конвенції, Європейський суд приймає заяви (скарги) від будь-якої особи, груп осіб, неурядових організацій, які стверджують, що їх права, визнані Конвенцією, порушені.
✔ Отже, всі громадяни, які перебувають під юрисдикцією України, мають право на звернення до Європейського суду в разі порушення державою, її органами, посадовими особами норм Конвенції, положення якої визнані обов’язковими на території України. Це право передбачено ст. 55 Конституції України, яка дає можливість звернення за захистом своїх порушених прав і свобод до міжнародних судових установ після використання особою всіх національних способів юридичного захисту.
? Існують певні умови, при яких скарга до Європейського суду з прав людини буде розглянута:
1. На момент звернення до Європейського суду з прав людини необхідно вичерпати всі можливі засоби національного судового захисту, іншими словами, необхідно звернутися не тільки до суду першої інстанції, а й отримати рішення апеляційної та касаційної інстанцій. Відповідно до статті 35 Конвенції, суд може брати справу до розгляду лише після того, як було вичерпано всі національні засоби юридичного захисту, згідно із загальновизнаними принципами міжнародного права.
2. Звернутися до Європейського суду можливо протягом шести місяців з дати прийняття остаточного рішення на національному рівні, тобто, суду касаційної інстанції.
3. На час звернення до Європейського суду у заявника повинні бути копії всіх рішень судів національної інстанції.

? Величезна заслуга Конвенції полягає в тому, що права людини та її свободи визнані найвищою цінністю.

Ірина Руденко, начальник юридичного відділу військово-цивільної адміністрації міста Торецьк