тризуб
Торецька міська військово-цивільна адміністрація
Бахмутського району Донецької області

Торецьке бюро правової допомоги інформує

Типове питання, з яким звертаються громадяни до місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги

ОБОВ’ЯЗОК МАТЕРІ, БАТЬКА УТРИМУВАТИ НЕПОВНОЛІТНЮ ДИТИНУ ТА ЙОГО ВИКОНАННЯ

Зразок правової консультації/спосіб вирішення спору в судовому або позасудовому порядку

До Краматорського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звертається багато осіб з питання стягнення аліментів у примусовому порядку, а також яким чином можливо вирішити питання утримання спільної дитини її батьками після розірвання шлюбу без звернення до суду.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Так, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених Законом.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу – із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач надасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Обов’язок з утримання дитини тим з батьків, який проживає окремо від дитини, може бути виконаний у добровільному порядку двома способами:

  1. шляхом подачі заяви за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Така заява може бути ним відкликана у будь-який момент;
  2. шляхом укладення батьками письмового договору про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати, який посвідчується нотаріально. У разі невиконання одним із батьків свого обов’язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

В разі, якщо той з батьків, який проживає окремо від неповнолітньої дитини, у добровільному порядку не виконує своїх обов’язків з утримання дитини, аліменти стягуються у примусовому порядку за рішенням суду.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Питання про стягнення аліментів розглядається судом у наказному або позовному провадженні.

Так, відповідно до ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, або заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Якщо ж місце проживання відповідача не відоме, або він проживає на тимчасово окупованій (непідконтрольній) території, та в інших випадках, коли видача судового наказу не можлива, питання про стягнення аліментів розглядається у позовному провадженні. За рішенням суду аліменти можуть бути стягнені у частці від заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом або у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

За результатами розгляду судом справи про стягнення аліментів виноситься Судовий наказ або Рішення суду іменем України, до якого видається Виконавчий лист.

Особа, на користь якої присуджено аліменти на дитину, може самостійно подати заяву з Виконавчим листом/Судовим наказом про відрахування аліментів із заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу платника аліментів безпосередньо за місцем виплати платникові аліментів заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу. На підставі заяви такої особи аліменти відраховуються із заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу платника аліментів у розмірі, зазначеному у Виконавчому листі/Судовому наказі, та в строки, визначені частиною другою цієї статті, і перераховуються особі, на користь якої присуджені аліменти, за її адресою або на рахунок, зазначений у заяві.

Також, Особа, на користь якої присуджено аліменти на дитину, може звернутися з питання примусового виконання Рішення суду до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання Боржника, так як відповідно до ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Також, згідно ст. 190 Сімейного кодексу України, той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону. Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору.

Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.

У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов’язується самостійно утримувати її, але укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов’язку брати участь у додаткових витратах на дитину.

На майно, одержане за договором відповідно до частини першої цієї статті, не може бути звернене стягнення. Майно, одержане дитиною за цим договором, може бути відчужене до досягнення нею повноліття лише з дозволу органу опіки та піклування.

Договір, укладений відповідно до частини першої цієї статті, визнається судом недійсним за вимогою відчужувача нерухомого майна у разі виключення його імені як батька з актового запису про народження дитини. У разі визнання договору недійсним у відчужувача відновлюється право власності на нерухоме майно.

За позовом відчужувача нерухомого майна договір, укладений відповідно до частини першої цієї статті, може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дитина, обов’язку по її утриманню.

У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім.

Також, за умисне ухилення від сплати аліментів платником аліментів передбачена кримінальна відповідальність.

Приклад конкретного звернення до місцевого центру (із зазначенням центру; приналежності клієнта до категорії осіб, які мають право на БПД; де клієнт почув інформацію про безоплатну правову допомогу; актуальний стан допомоги в центрі)

        

12.06.2018 року до Краматорського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулась гр. «А» з питання надання їй консультації з питання роз’яснення їй способів виконання батьками обов’язку утримувати дитину після розірвання шлюбу. Клієнта цікавили як спосіб примусового стягнення аліментів, так і способи добровільного виконання її колишнім чоловіком обов’язку з утримання спільної дитини.

Гр. «А» була надана розгорнута консультація з поставлених нею питань, а також з’ясовано, що на час звернення клієнт не потребує вторинної правової допомоги.

37661116 2245167922383357 6697959338713022464 n