тризуб
Торецька міська військово-цивільна адміністрація
Бахмутського району Донецької області

Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує (28.02.2017)

Про адміністрування у 2017 році екологічного податку

З 1 січня 2017 року у порівнянні з діючими у 2016 році збільшені на 12 відсотків ставки екологічного податку, що визначені пунктами 243.1 – 243.4 статті 243 ПКУ.

Збільшені ставки повинні застосовуватися платниками Податку при обрахуванні податкових зобов’язань за перелічені вище об’єкти оподаткування, що виникли з 1 січня 2017 року.

Статтею 250 Кодексу для Податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу.

Відповідно до пункту 250.2 статті 250 Кодексу платники Податку складають податкові декларації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497 (далі – Декларація), та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують Податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації

Граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань з Податку вважаються за:

IVквартал 2016 року: 9 лютого 2017 року, а останнім днем сплати податку – 17 лютого 2017 року;

I квартал ц.р.: 10 травня та 19 травня 2017 року відповідно;

II квартал ц.р.: 9 серпня та 18 серпня 2017 року відповідно;

III квартал ц.р.: 9 листопада та 17 листопада 2017 року відповідно;

IV квартал ц.р.: 9 лютого та 19 лютого 2018 року відповідно.

Якщо платник Податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник Податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати Декларації відповідно до вимог Кодексу.

(Лист ДФСУ від 30.01.2017 № 206/7/99-99-12-03-04-17)

 

Про особливості складання податкових накладних, починаючи з 1 січня 2017 року

З 1 січня 2017 року при складанні податкової накладної запроваджується заповнення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

При цьому платники податків мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду. У разі здійснення платниками податків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається в податковій накладній повністю.

До внесення відповідних змін до форми податкової накладної та порядку її заповнення при складанні податкової накладної код товару згідно з УКТ ЗЕД слід зазначати в графі 3 табличної частини податкової накладної. Оскільки діюча форма податкової накладної не містить окремого поля для відображення коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, до внесення відповідних змін до форми податкової накладної та порядку її заповнення при складанні податкової накладної код послуги тимчасово не зазначається.

Відсутність коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг в податковій накладній, дата складання якої припадає на період з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності відповідних змін до форми податкової накладної не визначається як помилка, допущена при складанні такої податкової накладної.

Вищезазначені зміни стосуються також і розрахунків коригування до податкових накладних, які складаються з 1 січня 2017 року, незалежно від дати складання податкових накладних (до 1 січня 2017 року чи після цієї дати), до яких складаються такі розрахунки коригування.

(Лист ДФСУ від30.01.2017 № 1312/7/99-99-15-03-04-17)

 

Про рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів

Платники, об’єкт оподаткування, ставки, порядок обчислення і сплати Рентної плати визначені статтями 256 та 257-258 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Пункт 257.5 статті 257 ПКУ доповнено абзацом другим такого змісту: „Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів „а” і „б” підпункту 256.11.6 пункту 256.11 статті 256 цього Кодексу”. Зміни набрали чинності з 01 січня 2017 року.

З 01.01.2017 року збільшено ставки Рентної плати, які застосовуються при обчисленні податкових зобов’язань з Рентної плати за результатами господарської діяльності.  

Відповідно до підпункту 256.11.6 пункту 256.11 статті 256 Кодексу лісокористувачі щокварталу складають податкову декларацію з Рентної плати наростаючим підсумком з початку року

Податкові декларації Рентної плати подаються платниками Рентної плати контролюючим органам за місцезнаходженням лісової ділянки

При цьому, відповідно до підпункту 256.11.1 пункту 256.11 статті 256 Кодексу, сума Рентної плати обчислюється суб’єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.

Граничними термінами подання податкової звітності та сплати податкових зобов’язань з Рентної плати є:

за IVквартал 2016 року – 9 та 17 лютого 2017 року відповідно;

за І квартал 2017 року – 10 та 19 травня 2017 року відповідно;

за IIквартал 2017 року – 9 та 19 серпня 2017 року відповідно;

за IIIквартал 2017 року – 9 та 17 листопада 2017 року відповідно;

за IVквартал 2017 року — 9 та 19 лютого 2018 року відповідно.

(Лист ДФСУ від30.01.2017 № 2070/7/99-99-12-03-04-17)

 

Неподання звітності з ЕСВ

Чи загрожує штраф фізособі, яка уклала договір про добровільну сплату ЄСВ, але не подала звітність?

Чинним законодавством не передбачено відповідальності до фізичної особи, яка уклала договір про добровільну сплату ЄСВ, але не подала (несвоєчасно подала, подала за невстановленою формою) звіт щодо сум нарахованого ЄСВ.

Водночас слід брати до уваги таке: ця фізособа втрачає право на отримання допомоги в разі настання страхового випадку, який визначений в укладеному договорі.

 

Неприбутківці повинні відзвітувати до 1 березня

Неприбутковими підприємствами, установами й організаціями, що відповідають вимогам ПКУ, зокрема, які внесені органами ДФС до Реєстру неприбуткових установ та організацій, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації подається за базовий звітний (податковий) рік протягом 60к.дн., що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто не пізніше 1 березня 2017 року.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених у пп. 133.4.3 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати в строк, визначений для місячного звітного періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період із початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, у якому вчинено таке порушення, і зазначити та сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток.

 

Спадкоємці — члени сім’ї другого ступеня споріднення не сплачуватимуть ПДФО з вартості спадщини

До ПКУ внесено зміни щодо питань оподаткування спадщини.

Зокрема встановлено, що:

  • за нульовою ставкою ПДФО оподатковуються об’єкти спадщини, які успадковуються не лише членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, але й об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї другого ступеня споріднення (щоправда, коло членів сім’ї другого ступеня споріднення звужено);
  • не проводиться оцінка об’єктів спадщини для цілей оподаткування, які успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

 

Безоплатно передали в комунальну власність необоротний актив: ПДВ-наслідки

Операція з безоплатного передання підприємством зовнішніх мереж водопроводу у власність комунального підприємства, згідно з Рішенням сесії міської ради, звільняється від обкладення ПДВ відповідно до пп. 197.1.16 ПКУ.

Водночас підприємство, зважаючи на пп. «б» п. 198.5 ПКУ, має нарахувати податкові зобов’язання, скласти й зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, які починають використовуватися у звільнених від оподаткування операціях, якщо під час придбання чи виготовлення суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту. Базою для нарахування таких податкових зобов’язань слугуватиме балансова (залишкова) вартість, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (за відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни).

 

Занизили суму авансового внеску — сплатіть донараховану суму та самоштраф до подання уточнюючого розрахунку

Платники податку на прибуток підприємств, які у 2016 році щокварталу звітували з податку на прибуток підприємств, мали сплатити до 31 грудня 2016 року авансовий внесок із цього податку в розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого в податковій звітності за три квартали 2016 року. Визначена сума авансових внесків є узгодженою сумою грошових зобов’язань.

Тож платники податку, які самостійно виявили факт заниження суми авансового внеску, нарахованого в податковій декларації з податку на прибуток за три квартали 2016 року, та подають уточнюючий розрахунок після граничного строку подання такої декларації, мають сплатити штрафні санкції, передбачені абз. «а» п. 50.1 ПКУ. Водночас сума донарахованого авансового внеску та штрафу має бути перерахована до бюджету до подання уточнюючого розрахунку.

(Лист ДФСУ від 08.02.2017 р. № 2438/6/99-99-15-02-02-15).

 

Звіт про контрольовані операції за 2016 рік подаємо до 1 жовтня 2017 року

Звіт про контрольовані операції за 2016 звітний рік має подаватися згідно з діючими вимог пп. 39.4.2 ПКУ до 1 жовтня 2017 року. Але інформація щодо контрольованих операцій, здійснених платником податків у 2016 році, зазначається у звіті з урахуванням і відповідно до критеріїв, які діяли у 2016 році під час здійснення господарських операцій. Тобто для розрахунку вартісного критерію та визнання господарських операцій контрольованими мають використовуватися норми пп. 39.2.1 ПКУ в редакції, що діяла на момент здійснення господарських операцій (тобто до 01.01.2017 р.).

Про це повідомляє ДФСУ в листі від 10.02.2017 р. № 2065/Б/99-99-13-02-03-14.

 

Факт систематичної несплати орендної плати є підставою для розірвання договору оренди землі незважаючи на погашення орендарем в подальшому заборгованості

(ВССУ від 15 лютого 2017р. у справі № 235/1629/16-ц)

Фабула судового акту: Між фізичною особою – орендодавцем та агрокомпанією – орендарем укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендна плата сплачується один раз на рік. Орендар порушив ці умови неодноразово і істотно прострочив терміни сплати орендної плати. Проте пізніше все ж таки оренду плату сплатив.   На жаль фізична особа померла, а спадкоємець звернувся із позовом про розірвання договору оренди землі, зобов’язання повернути земельну ділянку та скасування державної реєстрації права оренди.

Суд першої інстанції задовільнив позов, суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову, ВССУ скасував рішення суду апеляційної інстанції і направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. 

ВССУ підкреслив, що відповідно до ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування з/д є систематична несплата орендної плати. Стаття 32 ЗУ «Про оренду землі» передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків передбачених цим договором та законодавством. Незважаючи на те, що орендар пізніше погасив заборгованість із сплати орендної плати перед орендодавцем, так чи інакше він порушив умови договору оренди та ст. 526 ЦК України, згідно якої зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та законодавства.

Отже, орендну плату за користування з/д слід не тільки сплачувати, а сплачувати вчасно на умовах, що передбачені договором оренди землі.

 

У січні майже з 1000 громадян роботодавці Донеччини офіційно оформили трудові відносини

Завдяки проведеним заходам з детінізації сфери зайнятості населення у січні 2017 року офіційно працевлаштовано 944 громадянина, які раніше працювали у роботодавців без належного оформлення. Підсумками проведеної роботи є додаткове надходження до бюджету1,4 млн грн, у тому числі 597 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 772тис. грн єдиного внеску.

Крім того, за перший місяць поточного року 270 фізичних осіб залучено до державної реєстрації як суб’єктів підприємницької діяльності, внаслідок чого сума сплачених податків склала 78 тис. гривень.

У січні 2017 року в результаті проведеної роботи з керівниками підприємств а також роботи комісій з легалізації і підвищення рівня заробітної плати 22 підприємства підвищили рівень виплати заробітної плати вище за мінімальну. Як наслідок, до бюджету надійшло 56 тис. грн податків і зборів.

У зв’язку з підвищенням з 1 січня 2017 року мінімальної заробітної плати до 3200 грн фіскальна служба Донеччини закликає роботодавців не ігнорувати гарантований рівень мінімальної заробітної плати при нарахуванні та виплаті заробітної плати найманим працівникам та відповідній сплаті податків. Адже недотримання чинного законодавстваз оплати праці призведе до значної суми штрафних санкцій.

 

На 40% збільшилась кількість виявлених порушень митних правил на Донецькій митниці ДФС

Протягом першого місяця 2017 року фахівцями Донецької митниці ДФС виявлено та задокументовано порушень митних правил на 40% більше, ніж торік. Із загальної кількості справ вилучено предмети правопорушень на суму понад30 тис. гривень. Слід відмітити, що у відповідному періоді минулого року предмети правопорушень за протоколами не вилучались. Фактів незаконного переміщення наркотичних і психотропних речовин, прекурсорів, зброї, патронів, а також культурних цінностей, не виявлено.  

Аналіз правопорушень свідчить, що найбільш поширеними залишаються:порушення строків транзиту аботимчасового ввезення транспортного засобу на митну територію України та зберігання товарів, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.

Так, у січні було встановлено факт ввезення товару «транспортний засіб» на митну територію України поза митним контролем. А саме, на контрольному пункті в’їзду-виїзду «Новотроїцьке» було зупинено автомобіль марки «MITSUBISHI» під керуванням громадянина України, який прямував з тимчасово непідконтрольної українській владі території до м. Маріуполя. В ході проведення перевірки документів, які надав громадянин, встановлено, що затриманий транспортний засіб ввезено на митну територію України через пункт пропуску для автомобільного сполучення «Новоазовськ-Весело-Вознесенка» у січні 2017 року.

Відповідно до рішень Уряду України з листопада 2014 року міжнародні пункти пропуску автомобільного сполучення в Донецькій області тимчасово не функціонують. Таким чином, громадянин України здійснив переміщення транспортного засобу через митний кордон України поза митним контролем без виконання митних формальностей. Транспортний засіб, який став предметом правопорушення, тимчасово вилучено до прийняття судового рішення.

Забезпечення належних умов для ведення чесного бізнесу реалізується митницею шляхом проведення аналітично-пошукової роботи, одним з методів якої є взаємодія з уповноваженими митними органами іноземних держав. Упродовж січня 2017 року направлено 4 запити до митних органів країн близького і дальнього зарубіжжя, що удвічі більше відповідних запитів минулого року.

До Державного бюджету України протягом січня 2017 року Донецькою митницею ДФС перераховано штрафних санкцій за порушення митного законодавства на суму більше 27 тис. гривень, що втричі більше показника 2016 року.

 

З початку року експортери Донеччини отримали понад 100 сертифікатів EUR.1 до країн ЄС

Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами упродовж січня поточного року видано 103 сертифікати форми EUR.1.

Перелік країн ЄС, до яких видано найбільша кількість сертифікатів залишається практично незмінним, це: Італія та Румунія – по 22, Німеччина – 16, Словенія – 10 та Польща – 9 сертифікатів відповідно.

У розрізі товарів, найбільша кількість сертифікатів видана на наступні товари: «свинець», «сплав свинцю», «частини прокатного стану», «частини правильної машини», «халва соняшникова», «натуральний бджолиний мед».

Поступова позитивна динаміка збільшення обсягів експорту товарів до країни ЄС, яка спостерігалась упродовж року, що минув, залишається і протягом січня 2017 року. Так у порівнянні з відповідним періодом 2016 року відсоток експорту до країн ЄС від загального обсягу експорту по вартості зріс на 7% або на 97 млн доларів та на 11% або на 205 тис. тонн по вазі.

 

Донеччина: результатом перевірок проведення готівкових розрахунків є додаткове надходження до бюджету понад 50 тис. гривень

Підрозділами аудиту фіскальної служби Донеччини, з урахуванням останніх змін у законодавстві, здійснюється постійний контроль за дотриманням суб’єктами господарювання встановленого порядку проведення розрахунків, наявністю дозвільних документів та відповідних ліцензій, завдяки чому неухильно зростає обсяг проведених через реєстратори розрахункових операцій готівкових та безготівкових розрахунків.

Чіткі та узгоджені дії працівників фіскальної служби регіону призводять до збільшення бази оподаткування та надходжень до бюджету у вигляді податків. Силами обласного апарату відповідно до підстав, визначених Податковим кодексом України, проводяться фактичні перевірки та приймається участь у документальних перевірках платників податків. Так, тільки протягом першого місяця 2017 року підрозділом аудиту було проведено 5 перевірок, результатом яких стало донарахування 49 тис. грн узгоджених штрафних санкцій. До бюджету надійшло 51 тис. гривень (з урахуванням погашення сум податкового боргу).

Основна кількість правопорушень у сфері готівкового обігу встановлена у сфері торгівлі підакцизними товарами та реалізації пально-мастильних матеріалів, найпоширенішими з яких є проведення розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій та без роздрукування відповідних розрахункових документів, а також недотримання порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

Новим типом порушень для платників Донеччини є перевищення граничної суми розрахунків готівкою, встановлених постановою Правління НБУ від 06.06.2013 № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою», під час проведення розрахунків з іншими суб’єктами господарювання.

Крім того, з метою упередження порушень вимог чинного законодавства Головне управління ДФС у Донецькій області звертає увагу на останні зміни у законодавстві. Так, з початку цього року суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю складними побутовими приборами, навіть із застосуванням спрощеної системи оподаткування, повинні використовувати в своїй діяльності реєстратори розрахункових операцій.

 

На Донеччині понад 1700 забруднюючих довкілля підприємств сплачують еко-податок

На сьогоднішній день Донецька область знаходиться не в найкращих екологічних умовах. Перш за все це пов’язано з недбайливим ставленням до навколишнього природного середовища та діяльністю великої кількості підприємств, що  пов’язана із забрудненням та погіршенням стану довкілля. На Донеччині екологічний податок сплачує понад 1700 підприємств.

У січні 2017 року ними було перераховано до зведеного бюджету країни понад 36 млн гривень, що в 2,5 рази або на 22 млн гривень перевищує надходження січня минулого року.

Екологічний податок є одним із способів боротьби із забрудненням довкілля, саме тому забезпечення збору екологічного податку є одним з пріоритетних напрямів роботи фіскальної служби Донеччини.

Згідно з розподілом коштів на відновлення довкілля місцеві скарбниці отримали понад 29 млн грн, що є вагомим джерелом фінансування заходів, спрямованих на захист оточуючого середовища, мінімізацію негативного впливу на нього господарської діяльності та раціональне використання природних ресурсів.

Натомість державний бюджет отримав – більш, ніж 7 млн гривень.

 

Начальник  Бахмутської ОДПІ                                                                              А.І. Данилюк