тризуб
Торецька міська військово-цивільна адміністрація
Бахмутського району Донецької області

Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує (19.12.2016)

Якщо річний дохід менше 20 млн грн, фінрезультат не коригуємо

ДФС України роз’яснено, що платник податку, у якого річний дохід від будь-якої діяльності за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, може не застосовувати коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці по розділу III Кодексу, зокрема, які пов’язані з обліком фінансових інвестицій, що обліковуються за методом участі у капіталі.

(Лист від 15.11.2016 р. № 24548/6/99-99-15-02-02-15)

 

Благодійні СМС не оподатковуються ПДВ

Від оподаткування ПДВ звільняються операції оператора телекомунікацій з надання телекомунікаційних послуг у частині здійснення благодійного телекомунікаційного повідомлення на благодійні цілі.

Тобто, відправлені телекомунікаційні повідомлення (смс) на благодійні цілі звільняються від оподаткування ПДВ.

Зазначена норма передбачена Законом України від 06.10.16 № 1665-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних телекомунікаційних повідомлень” (передбачено новий п.197.24 ст. 197).

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (опублікований в «Голосі України» від 05.11.2016 р. №211).

 

Єдиний податок

Чи може фізична особа – підприємець бути платником єдиного податку другої групи, якщо він надає послуги фізичній особі, а оплата їх вартості здійснюється юридичною особою, яка не є платником єдиного податку?

Звертаємо Вашу увагу, що відповідно до підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України однією з умов перебування фізичних осіб – підприємців на другій групі платників єдиного податку є здійснення господарської діяльності з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню.

Тому, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, в якому визначено, що замовником є фізична особа, яка підписує акт виконаних робіт, але вартість виконаних послуг для фізичної особи оплачує юридична особа, яка не є платником єдиного податку, то такий підприємець має право обрати другу групу платника єдиного податку.

Якщо ж фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є юридична особа – не платник єдиного податку, яка підписує акт виконаних робіт та оплачує вартість виконаних послуг, то такий підприємець порушує умови, передбачені Податковим кодексом України для другої групи платників єдиного податку.

Однак, за таким підприємцем залишається право обрання третьої групи платника єдиного податку.

 

Раніше не враховані відсотки за борговими

зобов’язаннями можна врахувати за підсумками2016 р.

ДФС України повідомлено, що відсотки, які у 2015 р. перевищували суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст. 140 Податкового кодексу, та збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування відповідного звітного податкового періоду 2016 р. у сумі, зменшеній щорічно на 5 %.

Для розрахунку обмежень, установлених п. 140.2 ст. 140 Податкового кодексу, невраховані відсотки станом на 01.01.2016 р. зменшуються на 5 % та додаються до суми відсотків, нарахованих на користь пов’язаних осіб — нерезидентів у звітних періодах 2016 р.

Якщо, наприклад, відсотки, нараховані на користь пов’язаних осіб — нерезидентів у звітному періоді 2016 р., збільшені на суму неврахованих відсотків станом на 01.01.2016 р. та зменшених на 5 %, не перевищують обмеження, визначені п. 140.2 ст. 140 Кодексу, то сума таких несписаних відсотків станом на 01.01.2016 р., зменшена на 5 %, враховується у зменшення фінансового результату до оподаткування у декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний звітний період 2016 р. (квартал, півріччя, 9 місяців, рік).

(Лист від 15.11.2016 р. № 24550/6/99-99-15-02-02-15)

 

Реалізація пального

Із якої дати рахувати 3 дні для здійснення реалізації пального: із дати подання заяви чи з дати включення до реєстру платників акцизу?

Відлік 3-х робочих днів для здійснення реалізації пального розпочинається з дати подання заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального до контролюючого органу, що зафіксована у квитанції про доставку (першій квитанції).

Нагадаємо!

Згідно з абз. 1 п. 6 р. ІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабміну від 24.02.2016 р. № 113, реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, форма якої затверджена наказом Мінфіну від 25.02.2016 р. № 218.

Реалізація може здійснюватися лише з дати реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального — включення його до реєстру таких платників (друга квитанція).

ідкатегорія 116.13.01 системи «ЗІР»)

Податок на прибуток

Хто є  платником авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 2/9, порядок його відображення у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств та терміни сплати?

Платниками авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 2/9 є підприємства, які за підсумками роботи 2015 року задекларували доходи  у розмірі 20 млн. грн. та більше і стали квартальними платниками податку на прибуток на протязі 2016 року.

Авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 2/9 податку на прибуток за три квартали поточного року відображається по рядку 26 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2016 року. Визначена сума авансового внеску вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань. 

Авансовий внесок з податку на прибуток  сплачується до 31 грудня 2016 року.

Неприбуткові організації

За якою формою має подаватись Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за підсумками роботи за 2016 рік?

З 02.08.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за №932/29062 (далі – Наказ №553), яким затверджено нову форму Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації.

Звіт за зазначеною формою подається до контролюючих органів неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, визначеними пунктом 133.4 ст.133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), у строки, передбачені для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Крім цього, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міндоходів від 27.01.2014 №85 «Про затвердження форми і Порядку складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій».

З текстом Наказу №553 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

Реєстр неприбуткових організацій

Що необхідно для внесення до Реєстру неприбуткових організацій?

Вимоги, яким має відповідати неприбуткове підприємство, установа та організація визначені п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме :

– утворена та зареєстрована у порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

– установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів управління та інших пов’язаних з ними осіб (визначення доходу наведене у ст.14 ПКУ);

– установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;

– внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Підпунктом 133.4.6 п.133.4 ст.133 ПКУ визначено детальний перелік неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ і не є платниками податку.

Спрощена система оподаткування

Чи має право наше підприємство, обсяг доходу якого за 2015 рік перевищив 5 млн. грн., застосовувати у 2016 році спрощену систему оподаткування як платник єдиного податку з юридичних осіб третьої групи?

Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, у яких за результатами 2015 року обсяг доходу перевищує 5 млн. грн., не втрачають можливість застосовувати спрощену систему оподаткування у 2016 році.

Умова щодо перевищення обсягу. доходу у 5 млн. грн., застосовується до отриманого доходу у поточному році (у І кварталі, у І півріччі, за 9 місяців)

Якщо юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, протягом 2016 року отримають доходи обсягом більше 5 млн. грн., такі платники будуть зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за податковим (звітом) кварталом, у якому відбулось таке перевищення.

Податковий борг

Протягом якого строку платник єдиного податку повинен сплатити податковий борг для уникнення анулювання реєстрації платником єдиного податку з юридичних осіб третьої групи?

Платник єдиного податку, у разі наявності у нього податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, в останній день другого із двох послідовних кварталів.

У разі несплати боргу протягом зазначеного строку контролюючий орган анулює реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу.

Ставки земельного податку

Чи застосовуються у 2016 році ставки земельного податку, встановлені рішенням органу місцевого самоврядування, якщо таке рішення (або зміни до рішення) прийняте у 2016 році, та з якого періоду?

Якщо рішення органу місцевого самоврядування щодо встановлення ставок земельного податку (або зміни до рішення) прийнято у 2016 році, то таке рішення є обов’язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами.

Обов’язок щодо застосування ставок земельного податку у платника виникає з урахуванням строків, визначених таким рішенням органу місцевого самоврядування.

Рентні платежі

Які рентні платежі необхідно сплачувати СГ за видобуті обсяги підземних вод (прісної або мінеральної)?

Ставка рентної плати за користування надрами для видобування підземних вод визначена у п. 252.20 ст. 252 ПКУ.

Платниками рентної плати за спеціальне використання води в частині видобування підземних вод є водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва (п. 255.1 ст. 255 ПКУ).

Разом з цим, не є платниками рентної плати за спеціальне використання води в частині видобування підземних вод водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку (п. 255.2 ст. 255 ПКУ).

Таким чином, суб’єкт господарювання, що здійснює видобування підземних вод (прісні або мінеральні), є платником рентної плати: за користування надрами для видобування корисних копалин та за спеціальне використання води (з урахуванням норм, передбачених п. 255.2 та п. 255.4 ст. 255 ПКУ).

Податкова знижка

Фізична особа – підприємець і одночасно працює на підприємстві, де отримує заробітну плату, то чи маєвін право на податкову знижку?

Підпунктом 14.1.170 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом.

Як зазначено у підпункті 14.1.48 статті 14 Податкового кодексу України заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Порядок застосування податкової знижки передбачений статтею 166 Кодексу.

Також підпунктом 166.4.2 статті 166 Податкового кодексу передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу.

Отже, право на податкову знижку має фізична особа – підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

 

Право на податкову знижку за наслідками 2015 року

Згідно з підпунктом 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами (квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів). При цьому, у зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Нагадуємо, що перелік витрат, які дозволено включати до податкової знижки з урахуванням відповідних обмежень до них, визначений пунктом 166.3 статті 166 ПКУ.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).

Для отримання податкової знижки за 2015 рік громадяни повинні надати до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку у контролюючому органі) Декларацію до кінця 2016 року за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів від 02.10.2015 №859 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743).

Пільги зі сплати транспортного податку не передбачені

Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не передбачено встановлен- ня пільг та звільнення від сплати транспортного податку.

Отже, усі фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в України згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПКУ є об’єктами оподаткування, не звільняються від обов’язку сплати транспортного податку.

Нагадуємо, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПКУ об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на  1 січня податкового (звітного) року.

Так, станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата становила     1378 гривень. Таким чином, якщо легковий автомобіль не досяг п’ятирічного віку та його середньоринкова вартість перевищує 1033500 гривень (1 378 грн. х 750), то цей автомобіль у 2016 році є об’єктом оподаткування транспортним збором.

Відповідно до пункту 267.4 статті 267 ПКУ ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі  25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї стат  ті ПКУ.

Начальник  АОДПІ                                                                                                                    А.І. Данилюк