Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує (12.12.2016)
Із 1 грудня зросла мінімальна
зарплата й прожитковий мінімум
Із 01.12.2016 р. підвищилися основні соціальні стандарти: мінімальна зарплата й прожитковий мінімум.
1. Мінімальна зарплата з 01.12.2016 р. :
- у місячному розмірі — із 1450 до 1600 грн;
- у погодинному розмірі — із 8,69 до 9,59 грн.
2. Прожитковий мінімум із розрахунку на місяць із 01.12.2016 р. для працездатних осіб збільшився із 1450 до 1600 грн.
Зміна цих показників з 01.12.2016 вплинула, зокрема, намінімальний розмір єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку за себе (22% від мінімальної зарплати) – 352 грн. (з 01.05.2016 по 30.11.2016 – 319 грн.).
Крім того, нагадуємо, що Звіт із ЄСВ за оновленою формою відповідно до наказу Мінфіну від 07.09.2016 р. № 813 подаватиметься починаючи з 01.12.2016 р., тобто за листопад 2016 року.
Як бути орендодавцеві, якщо орендар
не повертає майно після закінчення дії договору
Міністерство юстиції України в листі від 21.09.2016 р. № 32482/1089-0-2-16/7.3 нагадує: ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 р. № 2269-XII визначено, зокрема, правові наслідки припинення договору оренди. Так, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його подовження або банкрутства орендаря він зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Водночас Мін’юст зауважив: відповідно до п. 9.3 Типового договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 р. № 1774, спори, які виникають за договором або у зв’язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються у судовому порядку.
Тож якщо орендар добровільно не повертає майно після закінчення дії договору, орендодавцеві варто звертатися до суду.
Який порядок уточнення податкової
звітності з ПДВ сільськогосподарськими
товаровиробниками
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Мінфіну України від 28.01.2016 р. № 21 (далі — Порядок № 21).
У разі виправлення помилок у декларації з ПДВ подається уточнюючий розрахунок у спосіб, визначений в абз. 4 п. 50.1 ПКУ, а саме шляхом надсилання уточнюючого розрахунку та сплати суми недоплати й штрафу в розмірі 3% від такої суми до подання цього уточнюючого розрахунку (п. 1 р. VI Порядку № 21)
До того ж у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації з ПДВ, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 3 р. IV Порядку № 21).
В уточнюючому розрахунку та додатках до нього, зокрема, зазначається:
- у рядку 02 «Звітний (податковий) період» — звітний (податковий) період, у якому подається уточнюючий розрахунок;
- у рядку 03 «Звітний (податковий) період, що уточнюється» — період, за який виправляються виявлені помилки.
Отже, у разі виявлення у 2016 році помилок, допущених у податковій звітності з ПДВ за звітні (податкові) періоди до 01.01.2016 р., унаслідок виправлення яких за даними податкового обліку збільшується позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, застосовуються норми ПКУ, чинні на дату виправлення таких помилок (дату подання уточнюючого розрахунку та, відповідно, збільшення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту), тобто у 2016 році.
Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, зазначене в такому уточнюючому розрахунку, підлягає у відповідних відсотках сплаті до бюджету й перерахуванню на спецрахунок сільськогосподарського товаровиробника. При цьому такі відсотки визначаються згідно з нормами п. 209.2 ПКУ, чинними на дату подання уточнюючого розрахунку.
Правило формування податкових зобов’язань
по факту оплати товарів (послуг) бюджетних
коштів поширюється на розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів
Визначений п. 187.7 ПКУ спосіб визначення податкових зобов’язань застосовується в разі постачання товарів/робіт/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів. Таким чином, факт розрахунків із постачальниками товарів (робіт, послуг) бюджетними коштами має підтверджуватися належними та допустимими доказами.
Тому саме по собі зазначення в договорах про виконання робіт умови про те, що розрахунки з продавцями здійснюватимуться за рахунок бюджетних коштів, без установлення обставини щодо фактичної належності перерахованих коштів до бюджетних, не може свідчити про те, що на такі зобов’язання поширюються положення п. 187.7 ПКУ. Таким чином, передбачене цією нормою правило формування податкових зобов’язань поширюється винятково на розпорядників й отримувачів бюджетних коштів.
Таких висновків доходить ВАСУ в ухвалі від 02.11.2016 р. № К/800/24094/16.
При продажу майна посередником у формі
№ 1 ДФ відображається дохід, який
зазначено в договорі купівлі-продажу
ДФС у підкатегорії 103.25 системи «ЗІР» повідомила: якщо в договорі купівлі-продажу нерухомого/рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) між фізичними особами одночасно вказана договірна ціна об’єкта і його оціночна вартість, нотаріус у ф. № 1ДФ відображає суму доходу, отриманого від продажу об’єкта відповідного майна, яка визначається виходячи із ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості цих об’єктів.
У разі якщо об’єкт рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) продається за посередництвом юридичної особи, цей посередник у ф. № 1ДФ відображає дохід від такого продажу також виходячи із ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче за оціночну вартість.
У разі продажу платником податку легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда нотаріусом/юридичною особою посередником відображається сума доходу платника, зазначена в договорі купівлі-продажу, яка не може бути нижчою або за середньоринкову вартість відповідного транспортного засобу, або за оціночну вартість об’єкта (за вибором платника податку).
Чи включаються відокремлені підрозділи (філії)
до Реєстру неприбуткових установ та
організацій, який формується з 1 січня 2017 року
Оскільки статус неприбуткової організації, яка відповідає вимогам п.133.4 ПКУ, надається лише підприємствам, установам й організаціям зі статусом юридичні особи, то відокремлені підрозділи таких неприбуткових організацій без статусу юридичної особи, включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на 13.08.2015 р. (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» від 17.07.2015 р. № 652-VIII), не включаються до Реєстру неприбуткових установ та організацій із 01.01.2017 р. та не підтверджують відповідність установчих документів вимогам, установленим п. 133.4 ПКУ.
(Підкатегорія 102.04 системи «ЗІР»)
У підприємця – «спрощенця» у кожному кварталі
різна кількість працівників: як відображати у звітності
Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Третю групу платників єдиного податку можуть обрати фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
Отже, якщо кількість осіб, які перебувають з платниками єдиного податку другої або третьої груп у трудових відносинах, кожного місяця кварталу була різною та враховуючи, що для таких платників єдиного податку однією з основних умов перебування на спрощеній системі оподаткування є не перевищення 10-ти осіб або необмеженої кількості осіб відповідно, то у полі «Фактична чисельність працівників у звітному періоді» податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця зазначається найбільша чисельність працівників за будь-який місяць податкового (звітного) періоду.
Чи може страховий агент бути єдинником
Умови, згідно яких суб’єкт господарювання не може бути платником єдиного податку зазначені у п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі — ПКУ).
Зокрема, у відповідності до абз. 6 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку групи 3 суб’єкти господарювання – юридичні особи, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування» від 07.03.1996 року № 85/96-ВР, сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ.
Також, згідно із п.п. 291.5.4 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів, тощо.
Таким чином, якщо суб’єкт господарювання не є фінансовою установою та здійснює господарську діяльність страхового агенту з видом діяльності «Діяльність страхових агентів і брокерів (позиція 66.22) та не порушує інші вимоги перебування на спрощеній системі оподаткування, така юридична особа – платник єдиного податку може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Єдиннику-пенсіонеру повернут сплачений
ЄСВ за умови, що він не отримував соцвиплат
Платники єдиного податку, які є пенсіонерами за віком або інвалідами (та отримують відповідно до закону пенсію або соцдопомогу), звільняються від обов’язку сплачувати за себе єдиний соцвнесок. Водночас єдинник-пенсіонер або інвалід може добровільно бути платником єдиного внеску, самостійно визначаючи для себе базу нарахування єдиного внеску (не більше від максимальної величини бази нарахування єдиного внеску).
Після сплати єдиного внеску в зазначеної категорії платників виникає право на отримання будь-якого виду соціальних виплат (зокрема, лікарняних). З огляду на це фіскальне відомство стверджує: заяву такого платника про повернення йому сплачених сум єдиного внеску задовольнятимуть тільки після отримання підтвердження щодо неотримання ним соціальних виплат.
Оподаткування грошових коштів, які спрямовуються
на проведення новорічно-різдвяних свят для
дітей та на придбання дитячих святкових подарунків
Відповідно до п.п.165.1.39 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ зі змінами та доповненнями до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2016 році – 689,00 грн. = 1378,00 грн. х 50%).
Вартість дарунків, яка не перевищує 50% однієї заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, відображається у податковому розрахунку за формою №1ДФ за ознакою доходу «160».
Якщо вартість дитячих новорічних подарунків та квитків, яка надається платнику податків, перевищує у 2016 році 689,00 грн., то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та відображається у податковому розрахунку за формою №1ДФ за ознакою доходу «126», як додаткове благо.
(Підкатегорія 103.04 «ЗІР»)
Звільнили з премією: як відобразити в 1ДФ
Відповідно до п. 164.1 ст.164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених розділом IV ПКУ. Загальний оподатковуваний дохід – будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. При цьому загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 ПКУ). Отже, нараховані фізичній особі доходи у вигляді премії оподатковуються у наступному місяці після місяця звільнення за діючою ставкою, тобто 18%. Наприклад: звільнили 19 березня 2016 р, а премію нарахували у квітні за березень 2016 р. До того ж у зв’язку з тим, що на час виплати доходу (премії) фізичну особу вже звільнено, вона не є найманим працівником цього підприємства. Тож премію, нараховану звільненому працівнику, необхідно відобразити у податковому розрахунку (форма №1ДФ) у II кварталі 2016 р. за ознакою «127». Дату звільнення у звітності за цей період відображати не потрібно.
Як оподатковується безкоштовне харчування
працівників на умовах «шведського столу»
Надання безкоштовного харчування своїм працівникам на умовах «шведського столу»:
- якщо ведеться облік працівників, які отримали безкоштовне харчування, то воно обкладається ПДФО відповідно до пп. «б» пп. 164.2.17 ПКУ;
- не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за витратами на організацію харчування робітників. Тож такі операції відображаються під час формування фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку;
- у випадку оплати роботодавцями харчування працівників, або надання дотації на харчування, така його вартість є базою нарахування ЄСВ, Організація харчування на інших умовах не є базою нарахування ЄСВ.
Благодійна допомога учасникам АТО звільнена від оподаткування ПДФО
Для забезпечення соціального захисту та допомоги учасникам бойових дій, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, і беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, вітчизняним законодавством передбачено ряд пільг, в тому числі щодо сплати податків і зборів.
Так, з метою заохочення громадян до підтримки захисників України, встановлено, що не оподатковується податком на доходи фізичних осіб доходи учасника бойових дій під час АТО, отримані в якості благодійної допомоги.
Також, передбачено пільгу і для самих благодійників – не оподатковуватимуть доходи, отримані ними для надання благодійної допомоги учасникам АТО.
Тобто, якщо фізична особа, яка внесена до Реєстру волонтерів антитерористичної операції отримала кошти від населення, які в подальшому передає бійцю АТО, то у волонтера та у бійця АТО доходи у вигляді отриманих грошових коштів не будуть оподатковуватись податком на доходи фізичних осіб.
Також не оподатковується податком на доходи фізичних осіб сума щорічної разової грошової допомоги, яку надають учасникам АТО.
Зазначені норми передбачено статтею 165 Податкового кодексу України.
Рекламна акція розповсюджується серед фізосіб,
яких неможливо ідентифікувати: що з ПДФО?
ДФС у листі від 20.10.2016 р. № 22563/10/26-15-13-01-12 зазначила, що вартість безоплатно отриманих фізичними особами товарів (подарунків) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ).
Додатковим благом вважаються кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ПКУ. Зокрема, базою оподаткування в такому випадку є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100:(100 – Сп).
Отже, сума перевищення вартості подарунку оподатковується податковим агентом (якщо подарунок у не грошовій формі з використанням коефіцієнта) за ставкою 18%.
Водночас податківці зауважують: якщо під час розіграшів (конкурсів/акцій) розповсюджуються подарунки, отримувачами яких є невизначене коло платників податку, то вартість такого товару не розглядається як дохід фізичних осіб та, відповідно, не є об’єктом оподаткування ПДФО.
Натомість, якщо отримувачами подарунків є конкретні особи, то вартість таких подарунків є об’єктом оподаткування ПДФО і оподатковується на загальних підставах.
Доплати, надбавки, премії підлягають оподаткуванню
ПДФО у тому місяці, в якому здійснені нарахування
Доплати, надбавки і премії, які нараховуються платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму, включаються до складу заробітної плати платника податку і підлягають оподаткуванню у тому місяці, в якому здійснені нарахування.
Згідно із п.2.2 р.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція), до фонду додаткової заробітної плати відносяться доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
До інших заохочувальних та компенсаційних виплат включаються винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (п.2.3 р.2 Інструкції).
Заробітна плата, згідно пп.«є» пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПКУ, відноситься до доходів з джерелом їх походження з України і є об’єктом оподаткування відповідно до пп.163.1.2 п.163.1 ст.163 ПКУ.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПКУ (пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ).
Якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування (пп.1.6.2.п.1.6 р.1 Інструкції).
Начальник АОДПІ А.І. Данилюк
