Як підтверджувати неприбутковий статус профспілці, що діє на підставі установчих документів організації вищого рівня

У разі якщо неприбуткова організація діє на підставі установчих документів організації вищого рівня відповідно до закону, така неприбуткова організація може повідомити контролюючий орган щодо її належності до структури відповідної організації вищого рівня та подати копії документів, які підтверджують таку належність (підпорядкованість).

На це звертає увагу ДФС у листі від 13.09.2016 р. № 19918/6/99-99-15-02-02-15.

Питання виникло через те, що первинна організація профспілки вважається створеною, зокрема, якщо прийнято рішення про входження до складу вищої за статусом організації профспілки та вона легалізована (офіційне визнання) у складі профспілки в установленому порядку.

Установи й організації, що не подали контролерам копії статутів, не виключатимуть із Реєстру неприбутківців до 2017 року

Верховна Рада України внесла зміни до ПКУ, уточнивши окремі положення, що регулюють питання оподаткування неприбуткових організацій.

Зокрема, як повідомляється на офіційному веб-порталі ВРУ, передбачено таке:

• вимога до неприбуткових підприємств, установ й організацій, згідно з якою їх установчі документи мають містити заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (окрім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління й інших пов’язаних із ними осіб, не поширюється на релігійні організації, зареєстровані відповідно до закону;
• передбачено, що доходи (прибутки) релігійних організацій використовуються не лише для провадження діяльності за напрямами, визначеними установчими документами таких організацій, але й для передбаченої законом для релігійних організацій неприбуткової діяльності (здійснення гуманітарної допомоги, благодійної діяльності, меценатства тощо);
• установлено, що неприбуткові підприємства, установи й організації тимчасово, до 1 січня 2017 року, не можуть бути виключені з Реєстру неприбуткових установ та організацій лише з тієї підстави, що в контролюючого органу відсутні копії їх установчих документів.

Операції, пов’язані з обігом аграрних розписок

ДФС України надано роз’яснення порядку оподаткування ПДВ операцій платників податку, пов’язаних з обігом аграрних розписок.

Зокрема, зазначено, що операції з обігу (видачі, передачі, відступлення, повернення з відміткою про виконання і тощо.) аграрних розписок не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Також розглянуто загальні правила оподаткування операцій з постачання товарів/послуг під забезпечення боргових зобов’язань покупця аграрною розпискою;

порядок оподаткування послуг кредитора за аграрною розпискою по дорощенню та збору врожаю заставленої сільськогосподарської продукції;

та особливості оподаткування ПДВ операцій з відступлення аграрної роз писки.

Лист від 06.10.2016 р. № 32818/7/99-99-15-03-02-15      

Переуступка права вимоги новому кредитору — неплатнику ПДВ

Чи має право покупець (боржник) на податковий кредит за податковою накладною, складеною постачальником (первісним кредитором), у разі здійснення таким постачальником (первісним кредитором) операції з переведення боргу за договором про відступлення права вимоги новому кредитору, який є неплатником ПДВ?

Відповідно до пп. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу відступлення права вимоги — операція з переуступки кредитором права вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — Цивільний кодекс) кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 зазначеного Кодексу).

Статтею 514 цього Кодексу передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас положеннями ст. 516 Цивільного кодексу передбачено, що заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов’язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 656 Цивільного кодексу).

Враховуючи зазначене, постачальник (первісний кредитор) при здійсненні операції з постачання товарів/послуг нараховує податкові зобов’язання з ПДВ, складає та реєструє в ЄРПН податкову накладну. Така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є підставою для боржника для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту.

При переуступці постачальником (первісним кредитором) права вимоги новому кредитору, у тому числі якщо такий кредитор є неплатником ПДВ, покупець (боржник) податковий кредит, сформований на дату отримання послуги від первісного кредитора, не коригує.

Компенсація орендної плати за землю

Чи підлягає оподаткуванню ПДВ компенсація орендної плати за землю, отримана орендарем земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, від підприємства, яке фактично здійснює свою господарську діяльність на такій земельній ділянці?

Згідно зі ст. 4 Закону України від 06.10.98 р. № 161-XIV «Про оренду землі» (далі — Закон № 161) орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст. 5 зазначеного Закону орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

При цьому п. 288.2 ст. 288 Податкового кодексу встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.99 р. № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі — Закон про бухоблік) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Тому платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку: превалювання сутності над формою — операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (ст. 4 Закону про бухоблік).

За своєю економічною сутністю надання орендованої земельної ділянки у користування іншому підприємству є операцією з надання такої земельної ділянки в суборенду.

Пунктом 185.1 ст. 185 Податкового кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу постачання послуг — це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав щодо таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема, є досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору.

З огляду на зазначені положення Податкового кодексу, операція з передачі підприємством орендованої ним земельної ділянки в користування іншій особі для цілей оподаткування ПДВ є операцією з постачання послуг з оренди (суборенди) майна, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

Отже, кошти, які надійшли підприємству згідно з укладеним договором як компенсація сплаченої ним орендної плати за землю, включаються ним до бази оподаткування ПДВ.

Складання податкових накладних за щоденними підсумками операцій

Який порядок складання платником ПДВ податкових накладних за щоденними підсумками операцій, якщо протягом дня розрахунки за поставлені товари/послуги проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника)?

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.4 ст. 201 Кодексу визначено, що податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції), зокрема, у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).

Згідно з п. 1 Порядку № 1307 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Цим Порядком не заборонено складати окремі податкові накладні при проведенні протягом дня розрахунків через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).

Таким чином, платник податку може прийняти рішення щодо складання податкових накладних за щоденними підсумками операцій з постачання товарів/послуг, оплата за які здійснена протягом дня через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника), якщо на ці операції не було складено окрему податкову накладну, а саме:

• ·складати окремі податкові накладні за щоденними підсумками операцій за показниками кожного з таких реєстраторів розрахункових операцій чи платіжних пристроїв;
• ·складати одну податкову накладну за щоденними підсумками операцій за показниками усіх реєстраторів розрахункових операцій чи платіжних пристроїв.

Незареєстрована податкова накладна у складі податкового кредиту

Яким чином платник податку може виправити помилку у разі якщо ним було включено до податкового кредиту за попередній звітний період суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, яку було складено в тому самому звітному періоді, але зареєстровано у ЄРПН у наступному звітному періоді з порушенням встановленого Податковим кодексом терміну реєстрації?

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН  з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Статтею 50 цього Кодексу визначено порядок подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а також обставини, за яких такий розрахунок подається.

Пунктом 1 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 28.01.2016 р.  № 21, встановлено, що уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу, згідно з яким платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання у минулих податкових періодах, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 цієї статті, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 % від цієї суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Отже, якщо платник податку помилково включив суму ПДВ, зазначену в податковій накладній, зареєстрованій у ЄРПН з порушенням встановленого Податковим кодексом терміну реєстрації, до складу податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому було складено таку податкову накладну (а не зареєстровано у ЄРПН), то такий платник податку у разі самостійного виявлення помилки зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації. При цьому штраф, передбачений  абзацом четвертим п. 50.1 ст. 50 зазначеного Кодексу, нараховується платником лише у разі, коли внаслідок виправлення  такої помилки виникає сума, належна до сплати в бюджет.

Продаж основних засобів після поновлення реєстрації платника ПДВ

У 2011 р. підприємством скасовано реєстрацію платником ПДВ за власним бажанням і здійснено визнання умовного продажу основних засобів, які обліковувались на підприємстві, та відповідне нарахування податкових зобов’язань. У 2013 р. підприємство поновило реєстрацію як платник ПДВ і в серпні 2016 р. здійснило відчуження майна. Чи потрібно вдруге нараховувати ПДВ на суму майна, адже воно було оподатковано у 2011 р. при анулюванні реєстрації платника ПДВ?

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 цього Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу).

Чинними нормами Податкового кодексу передбачено, що сума ПДВ додається до ціни товарів/послуг, а реалізація товарів/послуг платниками ПДВ покупцям/споживачам здійснюється з урахуванням суми такого податку.

При цьому ПДВ є податком на споживання і сплачувати його повинні всі покупці/споживачі товарів/послуг незалежно від категорії (фізичні чи юридичні особи), соціального стану та рівня доходу, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Отже, підприємство — платник ПДВ при  здійсненні операції з  відчуження майна повинно визначити податкові зобов’язання за  такою операцією та  скласти податкову накладну, яка підлягає обов’язковій реєстрації в  ЄРПН. База оподаткування такої операції визначається за правилами, встановленими п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу.

На Донеччині фіскали «потурбували» підприємця, який «забув» офіційно працевлаштувати 35 своїх працівників

Особливо важливим завданням фіскальних органів Донеччини є і залишатиметься забезпечення реалізації комплексу аналітичних та практичних заходів, спрямованих на детінізацію трудових відносин. Незважаючи на об’єктивні труднощі, фіскалами області на постійні основі проводиться робота із запобігання поширенню використання прихованої найманої праці. Так, працівниками Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області 29 вересня поточного року відповідно до вимог чинного законодавства та відомостей, отриманих від Центральної районної адміністрації Маріупольської міської ради, були здійснені фактичні перевірки 20 торгівельних об’єктів приватного підприємця «С». Підприємець здійснює діяльність в сфері торгівлі і громадського харчування та реалізує алкогольні напої, у тому числі і на розлив. Під час проведених перевірок на торгівельних об’єктах підприємця було виявлено 35 найманих працівників без наявності відповідних трудових договорів. На теперішній час матеріали перевірок опрацьовуються фахівцями з метою встановлення всіх обставин та вирішення питання про вжиття до підприємця відповідних заходів в межах повноважень державної фіскальної служби.

Інформація про результати та проведення перевірки висвітлена ТРК «Сигма ТВ», відео можна переглянути за посиланням http://dn.sfs.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/3489.html

Головне управління ДФС звертає увагу, що проведення заходів з детінізації трудових відносин має на меті створення належних умов для захисту трудових та соціальних прав громадян, а не тільки переслідує суто фіскальні цілі.

Бізнес Донеччини щомісяця збагачує зведений бюджету країни на понад             1 мільярд гривень

За дев’ять місяців поточного року від платників Донеччини до зведеного бюджету країни надійшло понад 9,1 млрд. грн., що на 2,5 млрд. грн. або на 38% перевищує минулорічні показники. Середньомісячний показник надходжень від бізнесу Донецької області у 2016 році складає понад 1 млрд. грн., що перед усім зумовлено сумлінним ставленням платників регіону до сплати податків. Тільки у вересні податків і зборів до зведеного бюджету країни було перераховано майже 1,2 млрд. гривень.

 Як і раніше, більшу частку загального збору зведеного бюджету займають місцеві скарбниці області (65%), які за дев’ять місяців поточного року поповнились майже на 6 млрд. гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2015 року надходження збільшились майже на 50% або на 1,9 млрд. грн., що насамперед зумовлено позитивною динамікою сплати податку на доходи фізичних осіб, плати за землю та інших податків.

До загального фонду Державного бюджету України з початку року бізнес Донеччини спрямував понад 3,2 млрд. гривень. Протягом дев’яти місяців 2016 року основними бюджетоформуючими податкамита зборами традиційно залишаються:

–          податок на додану вартість – понад 1 млрд. грн.;

–          податок на доходи фізичних осіб – 1,6 млрд. грн.;

–          військовий збір – 346 млн. грн.;

–          податок на прибуток підприємств – майже 160 млн. грн.

Значне зростання надходжень до бюджетів всіх рівнів відбувається завдяки функціонуванню системи електронного адміністрування ПДВ, постійному вдосконаленню електронних сервісів ДФС, що сприяє спрощенню ведення бізнесу.

Донеччина: надходження податку на нерухоме майно зростають – власники нерухомості сплатили понад 27 млн. гривень

З початку року місцеві скарбниці Донецької області отримали 27,7 млн. грн. від платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що перевищує минулорічні показники на 113% або майже на 15 млн. гривень.

Основну частку надходжень складають надходження від власників майна – юридичних осіб. На Донеччині  зареєстровано 1912 юридичних осіб, що є власниками більше 9 тис. об’єктів нерухомості. Задекларована ними сума податку складає 38,9 млн. грн., що на 16,2 млн. грн. більше у порівнянні з показниками 2015 року. За дев’ять місяців поточного року юридичні особи сплатили майже 24 млн. гривень.

Нагадуємо, що платники – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до відповідних державних податкових інспекцій за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Фізичні особи – власники об’єктів житлової та нежитлової нерухомості до місцевих бюджетів регіону перерахували 3,7 млн. грн., що перевищує минулорічні надходження у 4 рази або на 3 млн. гривень.

Значне зростання у поточному році задекларованих та сплачених сум податку зумовлене, не в останню чергу, результатами спільної роботи органів ДФС та органів місцевого самоврядування області з визначення та встановлення обгрунтованих ставок податку.

Органами ДФС області платникам податку вручені податкові повідомлення–рішення із нарахованими до сплати сумами податку на нерухоме майно. У разі незгоди з визначеною у податковому повідомленні-рішенні сумою податку громадяни мають право звернутися до податкового органу за місцем реєстрації та провести звірку даних. Однак зробити це необхідно протягом 60 днів з дня отримання такого податкового повідомлення-рішення. Громадянам слід мати на увазі, що по завершенню цього терміну за несплачений податок нараховуватиметься пеня.

З більш детальною інформацією щодо правильності визначення платників податку на нерухомість та механізму нарахування зазначеного податку можна ознайомитись за посиланням http://dn.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/264946.html.

Врожайність податків від аграріїв Донеччини перевищує 76 млн. гривень

Саме стільки надійшло до місцевих бюджетів Донецької області від сільгосптоваровиробників – платників єдиного податку четвертої групи.

Цьогорічні надходження перевищіли показники 2015 року на 72% або на          32 млн. грн., що передусім свідчить про відповідальність аграріїв області за виконання своїх податкових зобов’язань та високий рівень обізнаності щодо оподаткування своєї діяльності. Для цього фіскалами Донецького регіону постійно проводяться заходи за участі сільгосптоваровиробників з метою роз’яснення актуальних питань оподаткування.

На даний час 947 сільгосппідприємств – платників єдиного податку четвертої групи зареєстровані на Донеччині та використовують земельні угіддя області. Тільки у вересні від їх діяльності місцеві бюджети регіону отримали майже 13 млн. гривень.

Нагадуємо, що до четвертої групи платників єдиного податку належать сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків (до 2015 року – платники фіксованого сільськогосподарського податку).

Базою оподаткування для єдинників четвертої групи є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), а для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) − нормативна грошова оцінка ріллі в області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року.

У 2016 році база оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи визначається з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня 2015 року згідно з п.292¹.2 ст.292¹ПКУ, тобто індексація нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь за 2015 рік не проводиться.

Головне управління ДФС у Донецькій області нагадує, що 28 жовтня 2016 року – останній день сплати єдиного податку платниками четвертої групи за ІІІ квартал 2016 року.

Внутрішньою безпекою ДФС у Донецькій області проведено 57 службових перевірок

За дев`ять місяців поточного року за матеріалами управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Донецькій області прокуратурою Донецької області внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато 6 кримінальних проваджень, відповідальність за яке передбачена ст. 191, ст. 364, ст. 365, ст. 366 та ст. 368 КК України.

Так, за  матеріалами УВБ ГУ ДФС у Донецькій області на даний час вже розпочато три кримінальних провадження відносно посадових осіб територіальних органів ДФС за фактами внесення до офіційних документів недостовірних відомостей про нарахування та виплату заробітної плати працівникам ДПІ, які фактично на робочому місці в період 2014-2015 р.р. були відсутні, свої функціональні обов’язки не виконували, а постійно мешкали на території, де органи державної влади тимчасово не виконують свої функції, що призвело до нанесення збитків державі.

Крім того, стосовно працівників органів фіскальної служби регіону проведено 57 службових перевірок та 2 службових розслідування. В 3 випадках інформація знайшла своє повне або часткове підтвердження. За їх результатами 8 працівників притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

З метою запобігання корупції, забезпечення законних прав та інтересів громадян і юридичних осіб, усунення причин та умов, що їй сприяють, своєчасного реагування на проблемні питання управлінням внутрішньої безпеки проведено 585 профілактичних заходів, бесід, лекцій.

Винесено 6 офіційних застережень посадовим особам про неприпустимість дій або бездіяльність, які можуть призвести до корупційних та інших правопорушень.

За звітний період перевірено 10 повідомлень про можливі неправомірні дії посадових осіб, що надійшлина антикорупційний сервіс «Пульс», з них підтвердилось – 1.

Проводилась обов`язкова перевірка кандидатів на працевлаштування до фіскальної служби області на предмет причетності до корупційних діянь. З 629 кандидатів на роботу в ДФС  4 вмотивовано відмовлено у призначенні на посади.

На Донеччині заарештовані особи, які розповсюджували алкогольний фальсифікат у регіоні

На території України зафіксовано чисельні випадки отруєння людей алкогольним сурогатом, що призвело до загибелі вже понад 50 громадян, у тому числі 5 – у Донецькій області. Проведеним комплексом оперативних заходів встановлено коло осіб, які розповсюджували алкогольний фальсифікат у регіоні. Вказані особи заарештовані, їм повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 204 Кримінального кодексу України. Триває слідство.

З метою відпрацювання ринку алкогольних напоїв та спирту на предмет виявлення фактів зберігання та реалізації контрафактного алкоголю, що становить загрозу життю та здоров’ю людей, здійснюються посилені заходи мобільними групами із залученням співробітників оперативних підрозділів, слідчих підрозділів фінансових розслідувань, співробітників управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО (спецпідрозділ «Фантом») ГУ ДФС у Донецькій області та співробітників Прокуратури Донецької області.

За результатами комплексного відпрацювання торгівельних закладів регіону мобільними групами за період з 28.09.2016 встановлено 25 фактів реалізації алкогольної продукції з порушенням законодавства та вилучено фальсифікованих лікеро-горілчаних виробів на суму 330 тис. гривень. По 2 фактам до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення та розпочато кримінальне провадження за ст.204 Кримінального кодексу України  (незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів).

ГУ ДФС у Донецькій області звертається з попередженням не купуватиалкогольні напої в сумнівних місцях, в тарі з відсутністю акцизних марок або з пошкодженими чи сумнівними акцизними марками, в іншій, ніж скляна, тарі (в пластикових пляшках чи пакетах тощо), через мережу «Інтернет».

Про факти виявлення продажу алкогольних напоїв з ознаками фальсифікату просимо НЕГАЙНО ПОВІДОМЛЯТИ до Головного управління ДФС у Донецькій області за телефоном – (0629)58-20-96 цілодобово.

Майже 55% податкових надходжень Донецької області  – це податок на доходи фізичних осіб

Саме тому, одним з основних напрямів роботи фіскальних органів Донеччини є робота, направлена на легалізацію трудових відносин. Також, фахівцями області постійно проводяться заходи з роботодавцями щодо підвищення соціальних стандартів та рівня заробітних плат у регіоні, від чого напряму залежать надходження податку на доходи фізичних осіб.

Так за дев’ять місяців 2016 року до зведеного бюджету країни надійшло  4 мільярда 977 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. Приріст надходжень зазначеного податку, за відповідний період минулого року, складає 42% або 1,47 млрд. гривень.

Чверть сплаченого податку на доходи фізичних осіб, а саме понад 1,27 млрд. гривень, спрямовано до Державного бюджету країни.

Відповідно, 75% від загальної суми надходжень поповнили місцеву казну області на 3,7 млрд. грн., а це значна підтримка у фінансуванні місцевих громад для розвитку заходів держави у соціальній сфері.

В.о. начальника АОДПІ                                                                                                         С.М. Андрющенко