тризуб
Торецька міська військово-цивільна адміністрація
Бахмутського району Донецької області

Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує (26.09.2016)

Аванс, повернений єдинником,
зменшує дохід до оподаткування

В листі від 15.09.2016 р. № 6004/П/26-15-13-02-15 ДФСУ нагадує: згідно з пп. 5 п. 292.11 ПКУ, до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) — платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору чи за листом-заявою про повернення коштів.

Суми повернених коштів відображаються в графі 3 Книги обліку доходів та, відповідно, зменшують загальну суму отриманого доходу, що підлягає декларуванню.

 

Оскільки з 2016 року ПДВ-пільга щодо
постачання зернових скасована, сторони
можуть переглянути умови договорів

ДФСУ в листі від 29.08.2016 р. № 18619/6/99-99-15-03-02-15 нагадує, що з 1 січня 2016 року на операції з постачання зернових і технічних культур поширюються загальні правила обкладення ПДВ:

  • при постачанні на митній території України застосовується ставка податку в розмірі 20%:
  • при вивезенні за межі митної території України — 0%.

Водночас не має значення, чи були зернові й технічні культури придбані з податком на додану вартість, чи із застосуванням пільги з оподаткування.

Зміна ставки податку чи запровадження/скасування пільгового режиму оподаткування може бути підставою для зміни чи розірвання договору за згодою сторін у зв’язку з істотною зміною обставин (ст. 655 ЦКУ).

 

Как заполняется графа 1.1.Т декларации
плательщика единого налога IV группы?

В графе 1.1.Т “Порядковий номер за рік” декларации единщика IV группы указывается номер, который равен последовательно нарастающему числу в зависимости от количества поданных соответствующих деклараций.

То есть нумерация производится отдельно по типу деклараций (“Загальна”, “Нова загальна”, “Уточнююча загальна”, “Звітна”, “Нова звітна”, “Уточнююча звітна”) независимо от контролирующего органа, в который подается такая декларация.

В аналогичном порядке осуществляется нумерация деклараций с типом “Нова загальна”, “Уточнююча загальна”, “Нова звітна”, “Уточнююча звітна”.

Декларация с типом ” Загальна”подается один раз, в графе 1.1.Т “Порядковий номер за рік”проставляется “1”.

Чи є об’єктом оподаткування ПДФО

сума допомоги по вагітності та пологах?


Відповідно до пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах).

Чи застосовують ФОП – платники

ЄП при здійсненні діяльності РРО?


     Згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:
     першої групи;
     другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Может ли ФЛП перечислить

валюту с текущего счета на собственный

Нацбанк в письме от 14.09.2016 г. № 57-0002/76798 разъяснил: в случае наличия на счете физического лица – предпринимателя резидента средств в иностранной валюте, он может продать их за гривни и после уплаты налогов и сборов перечислить средства дохода в гривнях на текущий счет физического лица, открытый для собственных нужд.

Физические лица – предприниматели резиденты в соответствии с нормами действующего законодательства осуществляют перечисление средств со счета в иностранной валюте, открытого для проведения предпринимательской деятельности, на другой собственный счет, открытый для осуществления предпринимательской деятельности, в соответствии с режимом счета юридического лица.

По текущим счетам, открытым банками субъектам хозяйствования в гривне, осуществляются все виды расчетно-кассовых операций согласно условиям договора и требований законодательства Украины.

Проверить регистрацию РРО в
ГФС можно через специальный сервис

На сайте ГФСУ действует электронный сервис, с помощью которого граждане и субъекты хозяйствования имеют возможность получить информацию, зарегистрирован ли конкретный РРО в органах ГФС.

То есть по полученному фискальному чеку можно проверить, зарегистрирован ли в органах ГФС кассовый аппарат, на котором продавцом товаров или услуг был распечатан этот фискальный чек.

Субъект хозяйствования может получить данные относительно фискальных номеров РРО, наименования субъекта хозяйствования (фамилии, имени, отчества), даты регистрации, номера последней книги учета расчетных операций (КУРО), зарегистрированной на такой РРО, даты ее регистрации и т. п.

Пользователь сервиса также может получить информацию относительно фискальных номеров РРО и КУРО, регистрация которых отменена по заявлению субъекта хозяйствования или по инициативе органов ГФС.

Каждый желающий может воспользоваться электронным сервисом на официальном портале ГФС в разделе «Информация из реестров» в рубриках:

• «Информация об РРО»;

• «Информация о книгах УРО».

Суммы в строке 3 таблицы 1 и итоговое

значение таблицы 6 отчета по ЕСВ должны совпадать

Какую сумму ЕСВ необходимо указывать в строке 3 таблицы 1 приложения 4 к отчету по ЕСВ, если за счет округлений рассчитанные показатели не соответствуют итоговым значениям таблицы 6 приложения 4?

В таблице 6 приложения 4 страхователь, в разрезе каждого застрахованного лица, формирует сведения о суммах начисленной ему заработной платы (дохода) в отчетном месяце.

Показатели по строке 3 таблицы 1 приложения 4 формируются в «автоматическом режиме» с помощью специализированного программного обеспечения путем экспорта итоговых значений из таблицы 6 в таблицу 1 приложения 4.

При этом сумма ЕСВ, подлежащая перечислению, должна соответствовать сумме, отраженной в строках 6.1-6.14 таблицы 1 приложения 4.

ІМПОРТ ТОВАРІВ ТА СПЛАТА ПДВ

Чи зобов’язані СГ – платники ЄП, не зареєстровані як платники ПДВ, сплачувати ПДВ та реєструватися платниками ПДВ при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України?

Відповідно до п. 180.1 ст. 180 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року No2755-VI (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платником податку є, зокрема, будь-яка особа, що ввозить товари на митнутериторію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Згідно із п. 181.2 ст. 181 р. V ПКУ якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.

Тобто, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку, не зареєстровані як платники ПДВ, повинні сплачувати ПДВ при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України під час митного оформлення таких товарів без реєстрації як платники такого податку.

 

ВИПЛАТА ГРОШОВОЇ  КОМПЕНСАЦІЇ ТА СПЛАТА ПДФО

 Хто виступає податковим агентом при виплаті грошової компенсації, у разі звільнення за переводом ФО на інше підприємство за не використанні ним дні щорічних відпусток, за його бажанням перерахованої на рахунок підприємства, на яке він переводиться?

Враховуючи те, що суми компенсації за невикористану відпустку з метою оподаткування розглядаються як заробітна плата і входять до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівника, то вони підлягають оподаткуванню податковим агентом – працедавцем на загальних підставах у тому місяці, коли були нараховані (в даному випадку – у місяці звільнення). 

Оскільки суму грошової компенсації було обкладено податком на доходи фізичних осіб роботодавцем за попереднім місцем роботи, що було відповідним чином відображено ним у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ, підприємство, на яке перейшов працівник, не повинно показувати відомості про суму виплаченої працівнику компенсації у ф. № 1ДФ.

 

Окрема ліцензія на здійснення оптової торгівлі винами,
що вироблені з виноматеріалів власного
виробництва, більше не потрібна

На засіданні Верховної Ради України 20.09.2016 р. ухвалено зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (даліЗакон № 481), а саме:

  • статтю 1 Закону № 481 доповнено новими термінами: «виноматеріали», «виноматеріали виноградні», «виноматеріали плодово-ягідні», «виноматеріали медові», «вино виноградне», «вино плодово-ягідне», «напій медовий»;
  • передбачено, що суб’єкт господарювання, який отримав ліцензію на виробництво алкогольних напоїв (вин виноградних, вин плодово-ягідних або напоїв медових) і виробляє їх із виноматеріалів (виноградних, плодово-ягідних або медових) винятково власного виробництва (не придбаних), має право здійснювати оптову торгівлю зазначеними алкогольними напоями без отримання окремої ліцензії на таку оптову торгівлю;
  • установлено, що до суб’єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю алкогольними напоями без отримання окремої ліцензії, у випадках, передбачених Законом № 481, не застосовуються фінансові санкції (штрафи).

Відповідний законопроект було зареєстровано за № 2739.

 

У якій декларації з ПДВ показувати провадження
спецрежимником видів діяльності,
не внесених до Реєстру суб’єктів спецрежиму

У разі здійснення сільгосппідприємством-спецрежимником операцій із постачання товарів (послуг), одержаних від провадження видів діяльності, НЕ внесених до Реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування (далі — Реєстр), податкові зобов’язання з ПДВ за операціями з постачання таких товарів (послуг) нараховуються та сплачуються до бюджету в загальновстановленому порядку й відображаються в податковій декларації з ПДВ із позначкою «0110».

Своєю чергою, суми ПДВ, нараховані (сплачені) під час придбання товарів (послуг), призначених для використання у видах діяльності, не внесених до Реєстру, включаються до складу податкового кредиту з ПДВ податкової декларації з ПДВ із позначкою «0110».

У п. 5 р. I Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну України від 28.01.2016 р. № 21, зазначено: платники ПДВ, які згідно зі ст. 209 ПКУ застосовують спецрежим оподаткування діяльності у сфері сільського й лісового господарства, а також рибальства, окрім декларації 0110, подають податкову декларацію з позначкою «0121»/«0122»/«0123», яка є невід’ємною складовою звітності за відповідний звітний період.

До податкової декларації 0121–0123 включаються лише ті операції, що стосуються спецрежиму, установленого ст. 209 ПКУ.

Беручи до уваги викладене вище та в разі дотримання вимог пп. 209.17.17 ПКУ, обробка чи переробка продукції, одержаної внаслідок діяльності платника ПДВ у сфері сільського й лісового господарства та рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства та рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється чи збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку та, відповідно, відображається в податковій звітності з ПДВ із позначкою «0121»/«0122»/«0123».

(Лист ДФСУ від 11.08.2016 р. № 1847/10/10-36-12-02).

Майже 640 млн. грн. сплатили власники землі та землекористувачі Донеччини 

З початку 2016 року місцеві бюджети Донецької області отримали майже 640 млн. грн. плати за землю, що на 36% більше, ніж за відповідний період минулого року. Від юридичних осіб надійшло майже 543 млн. грн., а від фізичних осіб – понад 96 млн. гривень.

Земельний податок та орендна плата за користування землею є одним з вагомих джерел наповнення місцевих скарбниць регіону (12%), а позитивна динаміка у зборі плати за землю з одного боку є свідченням сумлінного ставлення платників області до виконання свого обов’язку щодо сплати податків, а з іншого – результатом спільних зусиль з місцевою владою регіону в напрямі легалізації земельних відносин.

Нагадуємо, що відповідно до податкового законодавства власники землі та землекористувачі сплачують за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні в поточному році.

Еко-податок на Донеччині сплачують понад 1100 підприємств

В тому числі 41 из них – великі підприємства. Діяльність заводів та фабрик, що здійснюють викиди забруднюючих речовин у повітря та у водні об’єкти, вкрай негативно впливає на екологічну ситуацію у регіоні та в країні в цілому. Саме тому забезпечення збору екологічного податку є одним з пріоритетних напрямків роботи фіскальної служби Донеччини. 

Так, з початку 2016 року за забруднення навколишнього середовища підприємства Донецької області до зведеного бюджету спрямували майже              764 млн. грн., що у 3 рази або на 530 млн. грн. перевищує минулорічні показники.

Згідно з розподілом коштів на відновлення довкілля місцеві скарбниці отримали понад 611 млн. грн., державний бюджет – майже 153 млн. гривень.

Нагадуємо, що сплата екологічного податку є джерелом фінансування заходів, спрямованих на захист навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів. 

Рубіж у 2 млрд. пройдено: Донецькою митницею ДФС перераховано до Державного бюджету України майже  2,2 млрд. гривень

Протягом восьми місяців 2016 року Донецькою митницею ДФС до Державного бюджету України перераховано майже  2,2 млрд. грн. митних платежів. Окремо у серпні поточного року держскарбниця поповнилась на 269,7  млн. гривень.

 Значно зросли показники роботи митниці у напрямку контролю чистоти декларування товарів. Так, у порівнянні з відповідним періодом минулого року, додаткові надходження до державної казни внаслідок проведення відповідних заходів збільшилися вдвічі та склали більше ніж 186 млн. грн. (93 млн. 175,5 тис. грн. – 2015 рік).

Експорт до країн ЄС складає 52% від загального обсягу експорту, що на 4% більше, ніж за відповідний період минулого року.

Упродовж цього року в рамках Угоди митницею надано статус уповноваженого (схваленого) експортера Державному підприємству «Артемсіль». Вказаним підприємством у 297 випадках підтверджено українське походження товарів (сіль кам’яна для промислового виробництва, сіль кухонна харчова кам’яна) із застосуванням декларації інвойс про походження товару. 

Начальник  АОДПІ                                                                                                    А.І. Данилюк