Артемівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує (22.08.2016)
Визначення періоду виникнення права на
податковий кредит у покупця у разі відвантаження
товару продавцем в одному періоді,
а фактичного отримання його у наступному
Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов’язань продавця (пункт 201.4. статті 201 розділу V Кодексу). Відповідно до п. 198.1 статті 198 Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість (далі – ПДВ), сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів/послуг. Згідно з п. 198.2 статті 198 Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
– дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
– дата отримання платником податку товарів/послуг.
Враховуючи, що дата відвантаження товарів постачальником та дата їх отримання покупцем можуть бути різними залежно від умов договору, слід враховувати момент отримання товарів/послуг, що зазначається у товарної накладної, акті прийому-передачі або іншому документі, що підтверджує отримання товару/послуги.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 Кодексу).
Роздав рекламний товар за 1 грн. —
оформи дві податкові накладні
Як відображати у податкових накладних операції з постачання товарів, фактична ціна яких становить 1 грн. та які придбані або виготовлені для проведення рекламних заходів. Платник ПДВ має нарахувати податкові зобов’язання на основі ціни придбання цих товарів та скласти дві податкові накладні. Одну податкову накладну він складає на суму 1 грн., другу — на суму перевищення ціни придбання рекламних товарів над їх фактичною ціною.
(Лист ДФС від 22.07.2016 р. № 15920/6/99-99-15-03-02-15)
Звітність з ПДВ за серпень 2016 року:
коротко про головні зміни
З 1 липня 2016 року наказом Мінфіну від 25.05.2016 р. № 503 внесено зміни щодо подання декларації з ПДВ, вперше має здійснюватися: – за звітний період серпень 2016 року (граничний термін подання – 20.09.2016 р.), – IV квартал 2016 року (граничний термін подання 10.02.2017 р.), зокрема:
1) у додатку 5 (Д5) до декларації з ПДВ з таблиці 1 виключені рядки “300000000000” та “500000000000” та з таблиці 2 – рядок “усього за основною ставкою та ставкою 7 %”;
2) викладено у новій редакції примітку “*” додатка 9 (Д9) до декларації з ПДВ (пункт 2 Змін до наказу N 21), а саме: “* Дванадцять попередніх послідовних звітних (податкових) періодів сукупно. Для новоствореного платника – звітний податковий період”;
3) у додатку 10 (Д10) у рядку 11.1 таблиці 2 слово та цифру “таблиці 1” змінено на слово та цифру “таблиці 2”, а у рядку 11.1 таблиці 3 слово та цифру “таблиці 1” змінено словом та цифрою “таблиці 3” (пункт 3 Змін до наказу N 21).
4) викладено в новій редакції додатки 2 (Д2) та 3 (Д3) до декларації з ПДВ;
5) нова редакція вказаних додатків передбачає спрощення порядку заповнення звітності та розшифровку від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом в розрізі постачальників тільки у тій частині такого від’ємного значення, яка задекларована платником податку до бюджетного відшкодування.
(Лист ДФСУвід 22.07.2016 р. №24830/7/99-99-15-03-02-17)
Помилково отримані кошти, які
повернуто у п’ятиденний термін,
не підлягають оподаткуванню ПДВ
Підприємства незалежно від форм власності мають повертати платникам у п’ятиденний термін помилково зараховані на їхні рахунки кошти. Якщо власник рахунку не повернув у зазначений термін помилково одержані кошти, то їх повернення має здійснюватись у загальному претензійно-позовному порядку. Отже, якщо договірні відносини щодо постачання товарів/послуг між суб’єктами господарювання відсутні, то отримані неналежним отримувачем кошти, які повернуто у п’ятиденний термін, не підлягають оподаткуванню ПДВ.
Зазначена норма визначена п.п. 14.1.185 та п.п. 14.1.191 ст. 14; п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України; «Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою НБУ від 22.01.04 № 22; ст. 6 Указу Президента України від 16.03.1995 №227/95 «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України».
О командировочных расходах
на проезд железнодорожным транспортом
В соответствии с требованиями НКУ в случае приобретения электронных билетов подтверждающими документами являются посадочный талон и документ об оплате.
При этом разделом V Порядка № 331/137 от 30.05.2013, утвержденного приказом Миндоходов и Мининфраструктуры установлено, что распечатанные на бумажном носителе посадочный документ, перевозочный документ, документ на возврат и документ на услуги являются расчетными документами (транспортными билетами).
Таким образом, документальным подтверждением расходов на проезд при приобретении электронного билета на железнодорожный транспорт является распечатанный на бумаге посадочный документ, который одновременно является и посадочным талоном, и расчетным документом. То есть в данном случае выполняется условие, предусмотренное п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 НКУ.
Використання пального на підприємстві
Якщо при виконанні автосервісними підприємствами робіт з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів підакцизні товари (продукція), зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу, використовуються як витратний матеріал і безпосередньо реалізація цих підакцизних товарів не відбувається, то така операція не є операцією з реалізації пального та, відповідно, об’єктом оподаткування акцизним податком.
Операції з переміщення пального у межах одного підприємства між складами або відокремленими підрозділами (філіями), використання пального для службового транспорту не є операціями з реалізації пального у розумінні абзаців другого та третього пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу, тому в особи, яка здійснює виключно такі операції, не виникає об’єкт оподаткування акцизним податком з реалізації пального.
Повернення на електронний рахунок надміру сплачених грошових коштів
Чи підлягає збільшенню сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — реєстраційна сума), у разі повернення на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі — електронний рахунок) надміру сплачених грошових коштів до бюджету?
Реєстраційна сума платника податку обчислюється за формулою, встановленою п. 2001.3 ст. 2001 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс), складовими якої, зокрема, є сума поповнення електронного рахунку, сума виданих та отриманих податкових накладних тощо.
При цьому у збільшення реєстраційної суми враховуються загальна сума поповнення електронного рахунку з поточного рахунку платника податку, в тому числі електронних рахунків платника — сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 Податкового кодексу, зазначених у підпунктах «а» — «в» п. 2001.2 ст. 2001 цього Кодексу, а також сума, спрямована на погашення заборгованості з податку за рахунок субвенцій з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах.
Згідно з п. 2001.4 ст. 2001 Податкового кодексу на електронний рахунок платника зараховуються кошти з власного поточного рахунку платника та з рахунків платників, відкритих у відповідних органах Казначейства України, для проведення розрахунків із погашення заборгованості з різниці в тарифах.
Також на електронний рахунок зараховуються кошти з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому ст. 43 зазначеного Кодексу.
Тобто сума коштів на електронному рахунку не тотожна реєстраційній сумі платника податку.
При цьому Податковим кодексом не передбачено збільшення реєстраційної суми платника податку на суму надміру сплачених до бюджету грошових коштів, що були повернуті на його електронний рахунок.
Постачання консультаційних послуг нерезиденту
Підприємство — неплатник ПДВ здійснює лише операції із надання консультаційних послуг безпосередньо нерезидентам, вартість яких протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищила 1 млн. грн. Чи повинно таке підприємство в обов’язковому порядку зареєструватися як платник ПДВ?
Пунктом 185.1 ст. 185 Податкового кодексу визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташовано на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.
Місцем постачання консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних, а також послуг із розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем, згідно з пп. «в» п. 186.3 зазначеної статті Кодексу вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, або у разі відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання.
Тобто якщо отримувачем послуг, зазначених у пп. «в» п. 186.3 ст. 186 Податкового кодексу, є нерезидент України, який не має постійного представництва в Україні, місце постачання таких послуг знаходиться поза межами митної території України, відповідно операція з постачання таких послуг не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Вимоги щодо реєстрації осіб як платників ПДВ встановлено ст. 181 Податкового кодексу, відповідно до п. 181.1 якої у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання), крім особи, яка є платником єдиного податку першої — третьої групи.
Надання послуг із використанням сільгосптехніки
Як відображаються у податковій звітності з ПДВ операції суб’єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ із надання іншим сільськогосподарським підприємствам послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу?
Перелік послуг, які можуть надаватися суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського господарства, визначено у підпунктах 209.17.14 та 209.17.15 п. 209.17 зазначеної статті Кодексу, а саме:
- надання послуг у рослинництві, облаштуванні ландшафту (зокрема, надання послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу);
- надання послуг у тваринництві.
Згідно з ДК КВЕД 009:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. № 457, надання послуг у рослинництві, облаштуванні ландшафту підпадає під код класифікації видів економічної діяльності 01.61 «Допоміжна діяльність у рослинництві».
При цьому відповідно до Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, затверджених наказом Держкомстату України від 23.12.2011 р. № 396 (далі — Методологічні основи), клас, визначений під кодом класифікації видів економічної діяльності 01.61 «Допоміжна діяльність у рослинництві», включає, зокрема, надання сільськогосподарської техніки разом із обслуговуючим персоналом.
Отже, обсяг постачання послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу іншим сільськогосподарським підприємствам відображається у податковій декларації з ПДВ із позначкою «0121» за умови, що такі послуги:
- надаються особою — суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ;
- пов’язані виключно із допоміжною діяльністю у рослинництві, облаштуванні ландшафту;
- надаються із використанням власної сільськогосподарської техніки (право власності належить безпосередньо сільськогосподарському підприємству, яке надає послуги), оскільки із переліку сільськогосподарських послуг виключено послуги, придбані в інших осіб;
- сільськогосподарську техніку не передано у фінансову оренду (лізинг).
Якщо ж зазначені послуги надаються суб’єктам господарювання, які не є сільськогосподарськими підприємствами, то їх обсяг відображається суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у податковій декларації з ПДВ із позначкою «0110».
Товари, придбані у неплатника ПДВ
Яким чином відображаються у податковій звітності з ПДВ операції з придбання товарів/послуг у неплатників ПДВ та чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу у разі використання таких товарів/послуг у звільнених від оподаткування операціях?
Згідно з п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015 р., – у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку було включено до складу податкового кредиту) у разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, звільнених від оподаткування.
Отже, вимоги п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу стосуються лише товарів/послуг, які було придбано з ПДВ.
Таким чином, для товарів/послуг, які було придбано після 01.07.2015 р. без ПДВ у неплатника ПДВ (та відповідно податковий кредит за якими не було сформовано), призначених для використання у звільнених від оподаткування операціях, податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу не нараховуються.
Обсяги придбання товарів/послуг без ПДВ відображаються покупцем у рядку 10.3 (колонка А) податкової декларації з ПДВ за той звітний період, у якому їх було придбано.
Право на зменшення податкового зобов’язання
Підприємство подає звітність з податку на прибуток щокварталу. Чи має таке підприємство право на зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, зазначеного у квартальній звітності, на суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Згідно з п. 137.6 ст. 137 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, зменшується на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі — податок на нерухоме майно), відповідно до ст. 266 цього Кодексу щодо об’єктів нежитлової нерухомості.
Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (пп. 266.10.1 п. 266.10 зазначеної статті).
Врахування суми податку на нерухоме майно у зменшення податку на прибуток відображається у рядку 16.2 додатка ЗП до податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.10.2015 р. № 897 (далі — Декларація).
Платник, який подає декларацію з податку на прибуток за податковий (звітний) період — календарний квартал, півріччя, три квартали, рік, має право врахувати у зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за результатами такого звітного періоду, суму податку на нерухоме майно, нарахованого за такий звітний період.
Платник податку, для якого податковий (звітний) період — рік, враховує нараховану суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зменшення податку на прибуток за підсумками року.
Авансові внески з податку на прибуток
Відповідно до п. 38 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу платники податку на прибуток підприємств сплачують до 31.12.2016 р. авансовий внесок з цього податку у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 р. Чи можна суму таких авансових внесків сплачувати частинами?
Платники податку, які за новими правилами у 2016 р. подають податкові декларації за податкові (звітні) періоди: квартал, півріччя, три квартали, рік, у податковій декларації за три квартали 2016 р. визначають авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 2/9 податку на прибуток, який підлягає сплаті до 31.12.2016 р.
Авансовий внесок у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 р., необхідно сплатити не пізніше 30.12.2016 р. однією сумою.
Цільове використання коштів неприбутковими організаціями
Неприбуткова організація планує оновити комп’ютерну техніку. Чи буде порушенням статутної діяльності для такої організації продаж старої техніки, якщо кошти від такого продажу будуть використані на придбання нової?
Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (пп. 133.4.2 зазначеного пункту Кодексу).
Отже, якщо кошти, отримані неприбутковою організацією від продажу власної комп’ютерної техніки, використано для придбання нової техніки, що використовуватиметься для здійснення статутної діяльності такої неприбуткової організації, таке використання не є порушенням вимог пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу.
Авансові внески при виплаті дивідендів
Підприємство декларує та сплачує податкові зобов’язання з податку на прибуток щокварталу. Чи мало таке підприємство право на зменшення податкового зобов’язання з цього податку за підсумками першого кварталу поточного року на суму сплачених протягом цього кварталу авансових внесків при виплаті дивідендів та списання у наступних періодах суми неврахованих авансових внесків попередніх звітних періодів?
Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів передбачено пп. 57.11 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу.
Так, відповідно до пп. 57.11.2 цього пункту, крім випадків, передбачених підпунктом пп. 57.11.3 зазначеного пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Сума сплачених авансових внесків із податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.
Таким чином, платник податку мав відобразити сплачені у I кварталі 2016 р. авансові внески при виплаті дивідендів у зменшення податкового зобов’язання з цього податку у рядку 16.3 додатка ЗП до Декларації за I квартал 2016 р.
Звільнення від штрафних санкцій
Від яких штрафних санкцій було звільнено платників податку на прибуток за наслідками діяльності за 2015 р.?
Пунктом 31 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу встановлено, що за наслідками діяльності у 2015 р. штрафні (фінансові) санкції не застосовуються до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати.
Враховуючи положення цієї норми, штрафні санкції не застосовувалися у таких випадках:
- у разі якщо платник податків у порядку, встановленому п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу, виправляв помилки, що містилися у раніше поданій ним декларації з податку на прибуток за 2015 р., шляхом подання уточнюючого розрахунку чи таке виправлення здійснювалося у поточній декларації, тобто штрафні санкції, передбачені абзацами третім — п’ятим п. 50.1 ст. 50 та п. 120.2 ст. 120 зазначеного Кодексу, не нараховувалися на суму заниженого зобов’язання з податку на прибуток;
- у разі якщо контролюючий орган виявляє за результатами перевірки заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток у декларації за 2015 р., не застосовується штраф, передбачений п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу.
Водночас у разі несвоєчасного подання за 2015 р. декларації з податку на прибуток підприємств у встановлені терміни та у разі якщо платник податків своєчасно не сплатив узгоджену суму грошового зобов’язання за зазначений період протягом строків, визначених Податковим кодексом, такий платник притягується до відповідальності, передбаченої п. 120.1 ст. 120 та п. 126.1 ст. 126 цього Кодексу відповідно.
Начальник АОДПІ А.І. Данилюк
