До уваги платників єдиного податку!!!

з 01.01.2016р змінено ставки єдиного податку для платників:

• 1 група – 137,80 грн.,
• 2 група – 275,60 грн.,
• 3 група – 3% доходу – у разі сплати податку на додану вартість,

    5 % доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку

Згідно п. 295.1 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Про окремі питання подання та

заповнення звіту про контрольовані операції

Відповідно до п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України всі платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом протягом 2015 звітного року перевищів  5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції (далі – Звіт).

Звіт за 2015 рік подається засобами електронного зв’язку в електронному вигляді за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8.

Одночасно інформуємо щодо окремих питань заповнення Звіту:

1. Щодо заповнення графи 23 «Цифрове значення показника рентабельності» розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту,  у графі зазначається цифрове значення показника рентабельності контрольованої операції, а не відповідний показник рентабельності усієї господарської діяльності підприємства за звітний період;

2. У графі 17 «Кількість» розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту у разі якщо предметом контрольованої операції є фінансові послуги із надання/отримання кредиту, депозиту, позики зазначається сума відсотків, нарахованих (сплачених) або отриманих під час відповідної контрольованої операції у валюті контракту.

3. У графі 20 «Загальна вартість операції (без вирахування непрямих податків (грн)» розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту зазначається загальна вартість контрольованої операції (за вирахуванням непрямих податків) у гривнях, за якою відповідна операція відображена в бухгалтерському обліку платника податку, як це передбачено п. 23 розділу IV Порядку заповнення Звіту.  

4. У разі здійснення господарських операцій із придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) з пов’язаними особами – нерезидентами із залученням непов’язаних осіб, відповідно до п.п 39.2.1.5 п.п 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу в Звіті (зокрема у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» додатку) зазначається інформація щодо такого нерезидента-пов’язаної особи ( код підстави віднесення операції до контрольованої – «015»).  Разом з цим, у розділі «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту зазначається інформація відповідно до первинних документів щодо операції придбання – продажу товарів (робіт, послуг) із залученою непов’язаною особою.

5. Під час заповнення Інформації  про пов’язаність осіб при розкритті інформації за кодом пов’язаності «502» у графах «Розмір володіння», «Володіння: безпосереднє/опосередковане» зазначається інформація стосовно платника податків, який здійснює контрольовані операції.

Про окремі особливості визначення критеріїв

контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення

Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;

операції з надання послуг;

операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;

фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів (підпункт 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ).

Відповідно до підпунктів 39.2.1.1 та 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є:

господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами – нерезидентами;

зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів – нерезидентів;

господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 – 39.2.1.3 і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Штрафные санкции по

контролируемым операциям

Предприятие не отразило в своевременно поданном Отчете о контролируемых операциях за 2015 год одну или несколько контролируемых операций. Сейчас оно решило исправить ошибку путем предоставления уточняющего Отчета о контролируемых операциях. Обязано ли предприятие в таком случае уплатить какие-то штрафные санкции?

Пунктом 120.3 ст. 120 Налогового кодекса Украины предусмотрена ответственность налогоплательщика за невключение в предоставленный Отчет информации обо всех осуществленных на протяжении отчетного периода контролируемых операциях: штраф в размере 1% от суммы контролируемых операций, не задекларированных в поданном Отчете, но не больше 300 размеров минимальной заработной платы, установленной законом на 1 января налогового (отчетного) года, за все незадекларированные контролируемые операции.

Таким образом, независимо от того, самостоятельно ли плательщик установил этот факт и исправил его в предоставленном “уточняющем отчете”, или он выявлен контролирующим органом во время проведения налогового контроля, к предприятию применят штрафную санкцию согласно п. 120.3 ст. 120 Кодекса.

Корректировка налоговых обязательств

по контролируемым операциям

Обязаны ли плательщики налога на прибыль, осуществляющие контролируемые операции, производить самостоятельную корректировку налоговых обязательств (составлять приложение ТЦ к декларации по налогу на прибыль) по итогам внутригодовых отчетных периодов (квартала, полугодия и трех кварталов)? Или такую корректировку через приложение ТЦ осуществляют только по итогам отчетного (налогового) года?

В соответствии с пп. 39.5.4 ст. 39 Налогового кодекса Украины в случае применения налогоплательщиком во время осуществления контролируемых операций условий, не соответствующих принципу “вытянутой руки”, плательщик имеет право самостоятельно провести корректировку цены контролируемой операции и сумм налоговых обязательств при условии, что это не приведет к уменьшению суммы налога, подлежащего уплате в бюджет.
Таким образом, налогоплательщик имеет право самостоятельно провести корректировку и отразить результаты ее проведения в приложениях РІ (строки 3.1.3 ТЦ и 3.1.4 ТЦ) и ТЦ к декларации по налогу на прибыль предприятий по итогам соответствующего отчетного периода, в котором плательщиком установлено, что условия осуществленных им контролируемых операций не соответствуют принципу “вытянутой руки”. Вместе с тем отмечу, что, как свидетельствует международная практика, чаще всего такая корректировка осуществляется именно по итогам календарного (отчетного) года.

Якщо змінилася площа земель – уточнюйте розмір єдиного податку

У випадку, коли у платника єдиного податку четвертої групи протягом поточного року змінюється площа орендованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення у зв’язку з розірванням договорів оренди (тобто, відбулася втрата права користування земельними ділянками) або ж укладанням нових договорів оренди с/г угідь, необхідно у встановленому порядку уточнити суму єдиного податку, яка була задекларована у податковій декларації на поточний рік.

Отож, на підставі положень п. 295.9.5 статті 295 Податкового кодексу України у разі, коли протягом звітного періоду змінилася площа сільськогосподарських угідь або земель водного фонду у зв’язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування платники єдиного податку четвертої групи зобов’язані:

уточнити суму податкових зобов’язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;

подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, контролюючим органам за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки та розміру податкового зобов’язання, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку.

Слід зазначити, що в уточненій податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи податкове зобов’язання за період з 1 січня до дня набуття (втрати) такого права користування земельними ділянками має залишитися незмінним, уточнюються лише суми єдиного податку за період, починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року. Відповідно, річна сума податку в уточнюючій декларації дорівнюватиме сумі податкового зобов’язання за період з 1 січня до дня набуття (втрати) такого права користування земельними ділянками  та уточнених податкових зобов’язань з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року.

З 1 липня 2016 року оновлено Довідник податкових пільг

Державна фіскальна служба України у листі від 29.06.2016 року оприлюднила нову редакцію Довідників податкових пільг (№ 79/1 та № 79/2) станом на 01.07.2016 року.

Нагадуємо, що згідно із пунктом 30.6 статті 30 Податкового кодексу України суб’єкти господарювання обліковують суми податків і зборів, які не сплачені до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233, щоквартально звітують про такі суми за місцем своєї реєстрації. У разі коли платник пільгами не користується, звіт не подається.

Щодо пільг, які надаються зі сплати

податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Пунктом 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України передбачено надання фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді зменшення бази оподаткування об’єктів житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи платника податку: для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв.м, для житлового будинку/будинків – на 120 кв.м і для різних типів об’єктів житлової нерухомості – на 180 кв.м. Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період (рік).

Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування.

Крім того, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб. Пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової нерухомості для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

(Лист ДФС від 23.06.2016 № 13828/6/99-99-13-02-03-15)

Про зміни до Порядку надіслання податкових повідомлень – рішень

З 12 липня 2016 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.05.2016 № 498 «Про затвердження Змін до Порядку надіслання контро- люючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» (далі – Наказ № 498), яким внесено зміни до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (далі – Порядок), зокрема:

Порядок доповнено новою формою податкового повідомлення-рішення – «ПН», яке складається контролюючими органами та надсилається платникам податків у разі виявлення помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкових накладних, передбачених п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, та формою податкового повідомлення-рішення – «ПС», що надсилається платникам податків у разі застосування до них штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства (крім штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень);

за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності платникам податків буде надсилатись податкове повідомлення-рішення за формою «С». Повідомлення-рішення за формою «У» вилучено.

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та єдиним внеском працівників, призваних на військову службу

Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов’язків передбачено ст. 119 Кодексу законів про працю України, згідно з частиною третьою якої за працівниками, призваними, зокрема, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 Кодексу).

Дохід, отриманий у 2016 році працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у вигляді середнього заробітку включається до оподатковуваного доходу таких працівників, тобто оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

З 01 січня 2016 року Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», зокрема, скасовано утримання єдиного внеску із заробітної плати застрахованих осіб.

Єдиний внесок для роботодавців, які нараховують (виплачують) заробітну плату працівнику відповідно до умов трудового договору (контракту) встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закон № 2464 бази нарахування єдиного внеску (п. 5 ст. 8 Закону № 2464).

Отже, у 2016 році на суми середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, нараховується єдиний внесок у розмірі 22 відсотки. Водночас утримання єдиного внеску із заробітної плати зазначених працівників не здійснюється.

(Лист ДФС України від 30.06.2016 № 14283/6/99-99-13-02-03-15 розміщено на офіційному  веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68930.html)

Щодо оподаткування сум операцій з переведення боргу (грошового зобов’язання)

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податку на при- буток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збіль- шення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Розділом ІІІ Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму операції з переведення боргу (грошового зобов’язання).

Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

(Лист ДФС України від 02.06.2016 №12096/6/99-99-15-02-02-15  розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68722.html )

Зміни у Порядку електронного адміністрування реалізації пального

Кабінет Міністрів України Постановою від 6 липня 2016 року № 409 вніс зміни до Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. №113 “Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального”. Новації стосуються суб’єктів господарювання, які працюють в межах договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи та є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів. Так, до Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального включаються наступні дані: назва договору, найменування уповноваженої особи та податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік вказаного договору.

Чи звільняється платник єдиного податку від сплати орендної плати за землю?

Підпунктом 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України передбачено звільнення платників єдиного податку від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності в частині земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються таким платниками для провадження господарської діяльності.

Звільнення від сплати орендної плати, в тому числі платників єдиного податку, Податковим кодексом не передбачено.

Яким чином здійснюється державний контроль у випадку нецільового використання земель?

Відносини, що пов’язані з використанням землі, у тому числі й орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, а також Законом України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV “Про оренду землі”.

Повноваження із врегулювання земельних питань надані органам місцевого самоврядування, зокрема, розпорядження землями територіальних громад,  додержанням земельного та екологічного законодавства та здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності належить до повноважень сільських, селищних, міських рад.

Державний контроль за використанням та охороною земель державної власності належить до повноважень місцевих державних адміністрацій та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Щодо включення до бази оподаткування ПДВ суми компенсації земельного податку у разі надання в оренду нерухомого майна

Відповідно до п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) поста- чання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу (п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг (п. 188.1 ст. 188 Кодексу).

Питання включення до бази оподаткування податком на додану вартість залежить від умов договору, який регулює взаємовідносини орендодавця з орендарем, та потребує розгляду документів і матеріалів, що стосуються окремої справи.

(Лист ДФС України від 08.06.2016 № 12648/6/99-99-12-02-03-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68798.html)

Перший заступник начальника АОДПІ                                                                         С.М. Андрющенко